"Якщо ми не захистимо Херсонес зараз — завтра його не буде, — каже 32-річний Олексій Копитько, голова громадської організації "Український центр розвитку музейної справи". — Наші діти не знатимуть історії, не зможуть побувати в заповіднику".
1 листопада в охоронній зоні Національного заповідника "Херсонес Таврійський" у Севастополі з'явилися невідомі чоловіки. За 120 м від західного входу до музею розмітили ділянку 1 га. По периметру встановили 2-метровий будівельний паркан. Місцевим, які протестували, показали документи, за якими мають право забудовувати територію.
— Але в охоронній зоні заповідника є рештки монастирів. Під землею там будинки, храми, цілі вулиці. Усе це хочуть залити бетоном і звести чергові котеджі, — говорить Копитько.
Херсонес — давнє місто, яке греки-переселенці заснували на південно-західному узбережжі Криму в VI ст. до нашої ери. Протягом двох тисяч років тут був культурний, духовний і політичний центр Північного Причорномор'я, доки його не зруйнували кочовики Золотої Орди. Археологічні розкопки тут почали у ХІХ ст. Відтоді учені розшукали вулиці прадавнього міста, площі, храми, театр.
Зараз "Херсонес Таврійський" — національний музей-заповідник площею 42 га на вул. Древній, 1 у Севастополі. Більшість давніх споруд розташовані в охоронній зоні. Вона має 500 га.
Під обгородженою територією ще не досліджений некрополь — грецьке кладовище. Там мають проходити розкопки. Однак у січні територію поділили на 20 ділянок і віддали під забудову місцевим чиновникам і бізнесменам. Ті швидко приватизували і збули їх. Частину досі перепродують рієлтори, за сотку просять $10 тис.
— Усе це відбувається тому, що досі не затверджені межі Севастополя, — пояснює Олексій Копитько. — Незрозуміло, де завершується охоронна зона й де починається комунальна власність міста. Це формальна зачіпка для того, щоб землю привласнювати. Навколо заповідника ростуть котеджі, а ми втрачаємо науковий потенціал.
Зараз будівництво припинили. Прокуратура оскаржила виділення земель. Паркан повалили місцеві. Однак на тутешніх сайтах ділянки й далі продають.
— Усі дозвільні документи по відчуженню охоронної землі були узгоджені з керівництвом заповідника, — пояснює Володимир Казарін, колишній перший заступник міського голови. Він підписував акти на виділення земель.
— Це неправда, — заперечує Леонід Марченко, директор заповідника. — Моїх підписів немає на жодному проекті забудови. Але якщо суд не скасує їх, ми зобов'яжемо власників виділяти гроші на дослідження територій і не дозволимо зводити споруди вище двох поверхів.
3 
1
Коментарі