четвер, 17 вересня 2009 07:11

Геннадія Горковенка викрали цигани

Автор: фото: Ольга ПИПИЧ
  Вінничанин Геннадій Горковенко сидить на лавці біля будинку із матір'ю Галиною Григорівною. Він — інвалід другої групи, ходить на протезах
Вінничанин Геннадій Горковенко сидить на лавці біля будинку із матір'ю Галиною Григорівною. Він — інвалід другої групи, ходить на протезах

49-річного вінничанина Геннадiя Горковенка викрали цигани. Півроку змушували жебракувати на вокзалах і у підземних переходах. Додому повернувся 14 липня.

Горковенко — інвалід другої групи з 30 років. Ходить на протезах. Живе у вінницькому мікрорайоні Старе місто з матір"ю Галиною Григорівною та сестрою Оксаною. Двічі був одружений. Раніше працював різноробом, ремонтував машини.

— У грудні торік я їхав у Шепетівку на Хмельниччину, — згадує. — Чекав електричку на вінницькому вокзалі. Тут підходить жіночка, назвалася Марією. Зовні ніби не циганка: волоси світлі, акцент закарпатський. Потім підійшов її чоловік Руслан. Розговорилися, предложили мені випити. Перехилив чарку і потірявся. Очнувся на другий день в Одесі.

Викрадачі пояснили бранцеві, що він працюватиме з ними.

— Відмовився, але мене побили палкою, зламали пару ребер, — витирає сльози. — Ребра так боліли, що дихнути не міг. Моє пенсійне посвідчення порвали. Марія возила мене на калясці, ставила у пішоходних та підземних переходах, електричках. Самі далеко не відходили.

Геннадієві забороняли розмовляти із перехожими. Щодня насильно заливали горілкою. Возили електричками від Одеси до Києва,  Житомир, Жмеринку.

— Раз попитався поговорити з мужиком в електричці. Просив, щоб покликав міліцію. Але той злякався, — пригадує. — Бо ці коло мене через лавочку сиділи. В Одесі я звернувся в міліцію, а там сказали: "В нас є з ким розбиратися, йди ти зі своїми циганами!"

Перехилив чарку і потірявся. Очнувся на другий день

У травні 2009-го бранця перевели через кордон у Придністров"я.

— Коли були на границі, я надіявся побачити погранічніків чи міліцію, — каже Геннадій Горковенко. — Ми прийшли серед білого дня. А там — нікого. Прийшли до молдовського міста Рибниці, там пробули три дні. Руслан до крові побив мене. Це на вулиці побачила одна жінка і запитала, чи потрібна допомога. Представилася віруючою з церкви Євангельських християн-баптистів. Я все розказав. Через годинку під"їхала машина. Там сиділи двоє мужчин. Забрали мене до себе.

Горковенко жив у євангелістів три тижні. Його поселили у центрі реабілітації для алко- і наркозалежних у село Ченшеуци Рибницького району.

— Три неділі пластом лежав. Коли очуняв, довго жити у них не хотів. У Рибниці таких як я, без документів, було багато. Алкоголіки жили. Їх доглядали, давали їжу та одяг. Після реабілітації вони працювали, будували господарські приміщення у притулку, жінки варили їсти, прали, прасували, мили вікна. З грішми в них напряжонка була. У больніцу мене не возили.

Згодом Геннадія відвезли до Кишинева, у консульство України.

— П"ять днів спав на вулиці, не було консула, — розповідає. — Просив у перехожих їжу. Трохи грошей євангелісти лишили.

Через деякий час Геннадію зробили документ, що посвідчує особу, і дає право перетнути кордон при поверненні на батьківщину. Із Кишинева привезли машиною.

Зараз ви читаєте новину «Геннадія Горковенка викрали цигани». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі