— Розглядаю чотири версії організації вибухів, — каже політолог Вадим Карасьов, 55 років. — Перший: це спровоковано опозицією, зокрема прихильниками Юлії Тимошенко. Версія найменш імовірна, бо в них зараз і так моральна перевага. І так Європа, Росія, США — за Тимошенко.
Друга версія — влада. Теоретично їй це може бути вигідно. Наприклад, щоб запровадити надзвичайний стан. Але який надзвичайний стан? У країні немає нормального війська, силових структур. Гратися в авторитаризм — собі ж дорожче. Для влади це буде самогубство, абсолютний програш. Не думаю, що вона настільки недалекоглядна. Для такої тонкої гри, яка була колись у Росії, слід мати хист, дієві силові структури і суспільне схвалення (за однією з версій, вибухи житлових будинків у Росії 1999-2000 років організував Кремль, щоб почати другу чеченську кампанію та підвищити популярність Володимира Путіна. — "ГПУ"). Наша влада не має жодного з названих чинників.
Третя версія — кримінально-побутова або бізнесова. Може бути помста за нещодавнє вбивство дніпропетровського підприємця Геннадія Аксельрода. Або місцеві розборки прихильників Лазаренка, Корбана тощо. Це ймовірно.
І остання — так званий білоруський варіант. Якісь хлопці, як це було з терактами в мінському метро, вирішили погратися в "бомбістів". Але тоді, щоб відчути статус вершителів доль, вони обрали б якийсь радикальніший варіант, а не трамвайну зупинку.
Вважаю найвірогіднішими третю й четверту версії. Тобто, кримінал або хлопчачий "бомбізм".
— Це може бути результатом бандитських розборок "дніпропетровських" та "донецьких", — припускає директор соціологічної служби "Український барометр" 59-річний Віктор Небоженко. — Вибухи можуть проходити і в руслі конфлікту міліції та Служби безпеки. Спеціалістом з антитерору є СБУ. Можливо, таким чином хтось демонструє ціну нового керівництва цього відомства. Те, що відбувається, також є викликом міністру внутрішніх справ.
Для надзвичайного стану зарано — зазвичай влада його запроваджує, коли знає, що програє вибори. Стати початком процедури імпічменту ця ситуація теж не може. Але ми можемо йти у бік перевороту. Це коли одна частина оточення президента бореться з іншою, а гинуть люди.
Тарас Березовець, 36 років, політолог:
— Лише два сценарії ймовірні. Перший — після вбивства дніпропетровського бізнесмена Геннадія Аксельрода криміногенна ситуація в місті не нормалізувалася. Люди, незадоволені ходом розслідування цього злочину, могли б бути причетні до організації серії таких вибухів. Передусім це спрямовано проти керівництва міста й області, керівників міліції та прокуратури, відповідальних за розслідування справи Аксельрода. Хтось дуже зацікавлений, щоб цих людей прибрали з посад. Другий сценарій — це може бути спецоперація закордонних спецслужб.
Дмитро Корчинський, 48 років, політолог:
— Радше за все, таким чином люди висловлюють політичний протест проти діючої влади. Або проти місцевої. Малоймовірно, що це організовувала сама влада. Вона найбільше зацікавлена у стабільності. Щоб було тихо, як на цвинтарі. Мабуть, знайшлися люди, яким щось допекло, і вони таким чином вирішили це висловити.
Тарас Чорновіл, 47 років, позафракційний:
— Дніпропетровськ — місто, в якому мафія серйозно пустила корені. Поки що хочеться вірити, що це просто чергові їхні розбірки. Але вибухів аж чотири — надто багато для мафіозних витівок. І мафіозі стріляють у "мерседесах", бо олігархи на трамвайних зупинках не бувають. Тут починає пахнути не криміналом, а політикою.
Вадим Колесніченко, 54 роки, нардеп-"регіонал", автор законопроекту про боротьбу з екстремізмом:
— Те, що відбувається, не вкладається в стандартну норму бандитських розбірок, адже злочини були спрямовані проти людей і суспільства.
Якщо вибухи скоїла якась системна організація, то силовики повинні були тримати її під контролем. А якщо це спонтанна неадекватна акція, її дуже важко прорахувати і оперативно супроводжувати. Аналіз місць вибухів, вибухових речовин може допомогти оперативникам зрозуміти і вирахувати, хто стоїть за цим.
Коментарі
12