"Із Новим роком!" — привітав 30 грудня 2005-го киянку Наталію Лелеку, 24 роки, випадковий перехожий на вул. Артема. І плеснув дівчині в обличчя сірчаною кислотою. Та не встигла відвернутися.
"ГПУ" вже писала про долю Лелеки — брюнетки із довгим кучерявим волоссям. До столиці вона приїхала із Донецька, услід за тодішнім 47-річним коханим Миколою Виноградовим. Він був головою наглядової ради "ТАС-Комерцбанку". Влаштував дівчину до себе на роботу, купив квартиру в центрі Києва. За півроку років ідилія закінчилася. Наталія почала зустрічатися з колегою Владиславом.
За версією слідчих Шевченківського райвідділу міліції, Виноградов замовив каліцтво Наталії керівникові однієї зі столичних охоронних фірм Сергію Лялікову. Під час обшуку в нього знайшли запис телефонної розмови, в якому впізнали голоси Виноградова й Лялікова.
— Я бы хотел, чтобы у нее на лице был серьезный шрам, какое-то повреждение, чтобы часть лица была чем-то сожжена. Пусть с этим живет на здоровье. По крайней мере, когда будет смотреть в зеркало, будет как бы думать иногда. С мальчиком я, естественно, тоже хотел бы, чтобы у него что-то на лице осталось. Естестественно, я бы хотел, чтобы они как бы жили..." — говорив хтось, чий голос нагадував Виноградова.
Цей аудіозапис став доказом у кримінальній справі. Слідчі припускали: охоронець записав розмову, щоб згодом шантажувати замовника. Адвокати обвинувачуваних запевняють, що запис підроблений.
Лялікова й Виноградова заарештували. Торік у червні колишній банкір вийшов на волю на підписку про невиїзд. Одразу ліг до психіатричної лікарні в селищі Глеваха під Києвом. Після судово-психіатричної експертизи його визнали душевнохворим. Згідно з законодавством, такі люди неосудні.
Виконавець нині чекає вироку в Лук"янівському СІЗО. Виноградов живе у своєму заміському двоповерховому будинку в селі Ходосівка на околиці Києва. Його двір засаджений метровими трояндами. На дзвінки господар не відповідає. Підходимо з боку сусідів. Виноградов у спортивному костюмі на східцях веранди. Поруч — чорний лабрадор і спанієль. Микола Петрович виглядає хворим. У нього жовте набрякле обличчя. Дивиться в один бік. Коли гукаємо, рвучко підводиться і ховається в будинку.
Адвокат постраждалих зауважує, що Наталія та її хлопець Владислав не вимагають від Виноградова відшкодування матеріальних збитків. Однак вони сподіваються, що суд все-таки буде.
Лелека та її хлопець уникають зустрічі з журналістами. Після кількох складних операцій у дівчини одне око залишилося випаленим, друге постійно пересихає через спалену повіку.
— Наташа вже може на півдня ходити на роботу, — каже Владислав по мобільному. — Вона повернулася на роботу в банк. Але попереду ще кілька операцій — треба протезувати мертве око й відновити повіку.
Минулого тижня Апеляційний суд Києва направив справу з обвинувачування Виноградова та Лялікова на додаткове розслідування.
— Ми хочемо домогтися повторної судово-психіатричної експертизи, — зазначає Віктор Карпенко, адвокат Наталії.— Тільки цього разу вже комплексної. Таку експертизу проводить консиліум лікарів.
Коментарі