"Уночі сниться, як сортую сміття" - як один чоловік у 25-тисячному місті дає раду з непотребом

11

Фото: Ірина Мамрига

- Коли ставив контейнери для роздільного збору сміття, не думав, що суспільство готове до сортування непотребу. Але виявилось, що це для наших людей невелика проблема, - каже Михайло Підвашецький з міста Гайсин на Вінниччині. Понад п'ять років тому він виготовив і встановив у місті 22 контейнери для різних видів вторсировини. Аби її сортувати, орендує складське приміщення. Всю роботу виконує самотужки.

З Михайлом Васильовичем під'їжджаємо до п'ятиповерхівок по вулиці Соборній. Там, крім баків комунальних служб, встановлений його контейнер на три секції – для скла, паперу і пластику.

 

- Помітив, що там, де організоване ОСББ, люди ретельніше перебирають непотріб, - стверджує Підвашецький. - Таким чином економлять кошти, які платять комунальним підприємствам за вивезення загального сміття.

- Коли дізналась, що Михайло Васильович взявся за сортування сміття, попросила, щоб він і біля нас встановив контейнер,- приєднується до розмови голова житлово-будівельного корпоративну Алла Юркова. – Мешканці це гарно сприйняли, адже за вивезення загальних відходів стали платити вдвічі менше. Пенсіонери почали одразу дисципліновано сортувати свій непотріб, а молодь до цього ставилась не так добросовісно. Тому я заявила – якщо зловлю когось, хто не сортує сміття, то за вивезення відходів платитиме вдвічі більше. Подіяло. Зараз деякі люди, особливо ті, хто їздив за кордон, готові навіть платити за те, щоб сміття сортували. Я теж вважаю, що так буде правильно. Бо це передусім наша екологія. Хотілося б, щоб таких людей, як Михайло Підвашецький підтримувала місцева влада. У нашому місті він єдиний, хто зайнявся цією важкою, брудною, але дуже потрібною справою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екоторби на заміну поліетилену: як почати бізнес

- Важливо значення має благоустрій майданчика для збору відходів, - зауважує Підвашецький. - Якщо місце заасфальтоване, в негоду там не збираються калюжі і немає болота, людина без проблем підійде до потрібного контейнера і викине туди сміття. В деяких місцях я підготував такі майданчики. Але вони мають бути всюди, особливо там, де стоять контейнери комунальних служб для загального сміття.

Їдемо на склад, який орендує Михайло Васильович. Приміщення заставлене гігантськими мішками з ПЕТ-пляшками, пластиком, склом та папером. За ними - вже сортоване сміття. Збоку стоїть прес, поряд – спресований "тюк" пляшок.

 

- Все перебираю сам, - говорить Підвашецький. - Постійно наймати людей не маю можливості. Лише коли вантажу сміття, мушу на кілька годин наймати помічника.

- Перш, ніж стати вторсировиною, сміття тричі проходить через мої руки - спочатку розвантажую контейнери, потім ретельно сортую, пресую і доставляю до місць переробки. Ось папір. Його перебираю на картон і тонші матеріали. Макулатуру перероблює Малин, Обухів, Житомир. Іноді в контейнері з папером натрапляю на хороші книжки. Якось викинули прекрасну бібліотеку - всі якісні видання. А нещодавно натрапив на повне зібрання творів про Анжеліку. Старші чоловіки, які працюють поряд з моїм складом, із задоволенням беруть їх почитати. А молоді – вони не потрібні.

Також Михайло Васильович сортує за різними категоріями скло і пластик.

- ПЕТ-пляшки розділяю за кольором і за тим, що в них раніше зберігалося. Пляшки з-під олії та води — це вже два види пластику. Їх очищення відбуватиметься по-різному. Етикетка від пляшки — теж окремий тип полімеру. ПЕТ-пляшки залежно від виду приймають в багатьох містах України — Житомирі, Черкасах, Києві, Хмельницькому. У Вінниці теж відкрили лінію, де пляшки з кришечками миють і подрібнюють. Цю сировину відправляють на виробництво нейлонових ниток та інших поліетилених виробів. Пластикові іграшки, відра, тазики, ящики – окрема категорія. Це стосується термозбіжної плівки і флаконів від побутової хімії. Склобій сортую за кольорами і видами – прозоре скло, зелене, коричневе, бурштинове, віконне та від лампочок. Для переробки кожного потрібна різна температура.

 

- Після того, як день перебираю ці відходи, процес сортування продовжує снитися вночі. Фізично це дуже важко. Їжджу на звичайній легковій машині з причепом, вручну із своїх саморобних контейнерів вивантажую сміття в мішки. Це складно. У цивілізованих країнах є спеціальні машини і контейнери, процес вивантаження автоматизований. Щоб це стало серйозною справою і в Україні, умови сортування сміття треба поліпшувати.

 

Хоч в Україні, діють заводи з переробки різних видів вторсировини, велика кількість пластику неліквідна. Це одноразовий посуд і пакети.

- Навіть при ретельному сортуванні зі сміття можна відібрати 40 відсотків вторсировини, - каже Михайло Васильович. - Весь інший непотріб у європейських країнах спалюють за високих температур. Отримують електрику й біогаз. Сміття, яке вивозять на загальне звалище, має перероблятися. Це не є великою проблемою. Ось у Відні побудували великий сміттєпереробний завод і на ньому зробили гірськолижний спуск. У Нідерландах 10 відсотків електроенергії виробляють сміттєпереробні заводи. Люди усвідомлюють екологічну відповідальність, ще й отримують від непотребу користь. Для мого міста був би актуальний невеликий сміттєпереробний завод з лінією відбору вторсировини і підготовки загального сміття для спалювання в ТЕС. Для цього в Україні теж є всі технології. Спеціальні печі для спалювання відходів працюють без шкоди для навколишнього середовища. Неліквідний пластик миттєво згорає до тла, не виділяючи канцерогенів. Звісно, будівельне сміття поки залишатиметься на полігонах. Хоча Німеччина і цей матеріал використовує - для ремонту доріг. Нам необхідно переймати досвід тих країн, які вже навчились не захаращувати площі непотребом, аби не перетворити планету на суцільний смітник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вдома пишу список покупок. Збираю лотки і мішечки" - як жити без пластикових пакетів

×