Кілька років тому прибирала могили рідних на кладовищі. Повертаючись додому, звернула увагу на огороджене місце з гранітним пам'ятником. На ньому — фотографія чоловіка. Набита дата народження і текст: "Я все зробив, що міг…". На зворотному боці — вірш про рідне село. Висаджені квіти. А могили немає.
— Не дивуйся, дитино, так займають собі місце. Землі ж на кладовищі вже мало, — пояснила літня жінка, побачивши моє здивування. — Чоловік цей живий, у місті проживає. Був у Чорнобилі.
— А що, в нього нема родини? — питаю.
— Син нібито є, — відповіла і пішла.
Цьогоріч у поминальні дні знову була на цвинтарі. Бачила огороджене місце без могили. Біля нього стояв чоловік і дивився на себе, викарбуваного на гранітному пам'ятнику.
×
![]()
8 
Коментарі