— Подобається запах лаванди. Тому й вирішила її вирощувати в себе на присадибній ділянці, — розповідає домогосподарка Тетяна Шевчук, 42 роки. Зустрічаємося в Гайсині, біля її будинку.

Проводить у двір, показує кущі лаванди. Ділиться секретами вирощування та догляду за цими квітами.

— Квітки лаванди можуть мати забарвлення блакитне, фіолетове, біле та рожеве, — каже Тетяна. — Є відмінним медоносом і привертає величезну кількість метеликів. Водночас садові шкідники намагаються обходити стороною дачні ділянки, де кущі лаванди ростуть недалеко від коренеплодів.

Під посадку лаванди вибираю відкриту сонячну ділянку, бо в тіні цвітіння буде коротким і менш пишним. Погано реагує на заболоченість. Віддає перевагу піщаному ґрунту.

Перед посівом квітів необхідно провести підготовку — протягом одного місяця насіння тримати в холодильнику.

— На початку березня насіння ще перемішую з річковим піском, зволожую з пульверизатора, накриваю поліетиленом і залишаю ще на місяць на пророщування — при температурі у 15–20 градусів, — веде далі Тетяна Шевчук. — Періодично зволожую і провітрюю. Посіви тримаю в світлому місці. Сіянці висаджую у відкритий ґрунт у кінці травня. У кислі ґрунти вношу вапно або деревну золу. Відстань між лунками 1–1,5 метра, залежно від діаметра майбутнього куща. Цвітіння почнеться через 1–2 роки, коли рослина сформує міцну кореневу систему.

Ще один спосіб вирощування лаванди насінням — це посів навесні відразу у відкритий ґрунт. Для цього на початку березня розкладаю насіння в нижньому ящику холодильника на стратифікацію, а в травні сію відразу в землю. Накриваю лутрасілом і стежу за вологістю ґрунту. Укриття знімаю, коли сходи зміцніють. Поливаю в міру необхідності, бо від надлишку вологи починається гниття кореневищ, а від нестачі — знижується рівень цвітіння.

Підживлюю азотними добривами або гноєм.

Санітарну обрізку кущів краще проводити після цвітіння, а омолоджувальну в кінці дачного сезону, залишаючи 4–5 молодих гілок 3–5 см заввишки.

— Восени накриваю гілками хвойника або лапника. Листя в цьому випадку не підходить, бо лаванда під ним може загинути. Навесні гілки відкидаю і підсипаю під кущ землі.

Розмножую лаванду вегетативним способом. Для цього роблю канавку глибиною 5 сантиметрів і пригинаю нижні пагони. Після засипання ґрунтом зволожую. Наступної весни обрізаю молодий пагін від материнського куща і пересаджую на постійне місце. Місце зрізу присипаю товченим вугіллям.

×