Галина КРИША, 42 роки, флорист:
— Працювала реанімаційною медсестрою. На Новий рік 1991-го узяла вихідний і пішла з друзями до центральної ялинки. Переді мною стояли підлітки 16–18 років. Одна дівчина тримала в руці петарду. Поправляла волосся і раптом — вибух. Петарда застрягла у дівчини в шиї. Подзвонила колегам у лікарню і взяла дівчину під руки. Оперували 4 години. Близько року проходила реабілітацію.
Олександр ВІТЕНКО, 25 років, менеджер:
— Той Новий рік 2008‑го я запам'ятаю назавжди. Поставив машину в гараж і піднімався у ліфті. Застряг! Світло потухло. Телефон залишив удома на зарядці. Що настав Новий рік — зрозумів за звуком салютів. Рідні перелякалися. Не знали, куди я подівся. Витягли о третій ранку.
Альона СУМОВСЬКА, 33 роки, бухгалтер:
— Поверталися від друзів із Бучі, під Києвом. Випили шампанського і потягнуло зустрічати Новий рік у своїй оселі. На годиннику — 11-та вечора, а ми з донькою — грузнемо в снігу. Дороги не видно. Подумки молилася, щоб машина не застрягла. Навкруги — ліс, темрява і сніг. Дитина боялася, щоб я не заснула, говорила зі мною, розважала. Коли не витримала — взяла із заднього сидіння 50 гривень і сказала: "На, заправишся і вип'єш кави". Додому доїхали, але до півночі не встигли.
2 
Коментарі