— Якби на Водохреще забороняли фотографуватися, то в ополонках купалося б удесятеро менше людей. А так вилізли, витерлися і зразу у "Фейсбук", — каже білоцерківець 21-річний Станіслав Карпов. 19 січня стоїть біля храму Покрови Божої Матері Православної церкви в Україні біля р. Рось. Купатися не хоче. Прийшов підтримати друзів.
Поблизу божого дому десятки припаркованих автомобілів. Купатися люди почали ще до завершення літургії о 10:00. На березі стоять намети, куди можна зайти погрітися після занурення.
— Купаюся п'ятий рік. Пірнаю двічі. Увечері напередодні Водохрещі і вранці, — каже 32-річна Оксана Веред. — Після води тепло. Відчуття неймовірні. Холоду боятися не треба. На свято не хворіють.
До ополонки ведуть сходи. Люди підходять до води, тримають одне одного. Падають, сміються. Неподалік стоять двоє хлопців з емблемою Червоного хреста.
— Будемо тут до кінця, — розповідає заступник загону швидкого реагування Олександр Диба, 19 років. — Минулого року чергували на цьому ж місці. Було два інциденти. Жінка купалась і порізала ногу. Перев'язали на місці. Ще чоловік послизнувся і розбив голову. Повезли в лікарню.
Частина людей виходить із води і переодягається на вулиці, інші — в наметі. Там зустрічаю 4-річного Івана. Сидить біля буржуйки закутаний у білий рушник.
— Я у водицку тільки бульк — і злазу на белег, — сміється.
— Син загартований із дитинства, — говорить 38-річна Наталія, мати хлопця. — Я сама купаюся 10 років. Не тільки на свято. Пірнаємо для здоров'я. Заходити у воду не боязко. Страшніше занурюватися з головою. Від холоду здається, що серце вистрибне з грудей. Пірнаю тричі, хрещусь і виходжу. Не витираюся. Стає жарко, не хочеться вдягатися.
На кризі навколо ополонки стоять рятувальники.
— Слідкуємо за безпекою. Є троє водолазів і п'ятеро рятувальників, — розповідає начальник Білоцерківської рятувальної станції Володимир Шутий, 59 років. — Поки що все спокійно. Сам купатимусь на Вокзальній після роботи.
Біля річки п'ять наметів. Продають мед і медівку, каву, глінтвейн.
— Зробили благодійний внесок у Білоцерківське управління торгівлі на кашу для безхатченків. Отримали право на продаж продуктів бджільництва біля водойми, — розповідає член Спілки пасічників України Леонід Веред, 55 років. — Ціни на мед від 50 до 100 гривень за півлітра, медівка від 80 гривень. Торгуємо із сином.
За кілька метрів димить мангал. 29-річний Віталій Майстренко у чорному фартусі пробує м'ясо ножем на готовність. Шашлик продає по 45 грн за 100 г. За порцію рибної юшки просить 30 грн.
Облаштована польова кухня. Рятувальники безплатно пригощають охочих чаєм та гречаною кашею у двох алюмінієвих бачках на 60 л. У черзі — кілька жінок похилого віку.
— Купалися? — питаю.
— Вік не той. Здоров'я немає, — відказують.
Уздовж берега біля пеньків і кладок збираються компанії. П'ють алкоголь із пластикових склянок. Закушують шашликами.
Цього дня містяни також купалися біля човникової станції на вул. Вокзальній.
3 
Коментарі