Що мені в дитинстві дарували на день народження? Я не дуже й пам"ятаю. От сестра — та знає назубок, що було й від кого. Одного року їй попав місяцехід, на який ми казали "лунаход", як він, мабуть, називався на ярлику. Місяцехід мав майже дистанційне управління: на кінці дроту кілька кнопок, якими можна було керувати туди-сюди. Але батарейка — одна з тих, в яких загиналися металеві роги, — вічно закінчувалася.
Моя сестра Віта завжди вміла добиватися гарних подарунків. Коли їй було 2 роки, тато обмовився, що в нього на роботі є іграшкова м"ясорубка. Мала не стала чекати. Вона вирушила через поле в напрямку лікарні, де працювали батьки, загубилася, була знайдена доброю медсестрою, яка, не знаючи про сестрину затяту натуру, уже була готова вдочерити синьооке біляве янголятко. Та, на щастя, Віта згадала, що батька її звуть Славік. Тато привів додому заповзяте створіння з м"ясорубкою, коли мама вже збиралася отримати інфаркт. Після того мала шантажистка отримала на день народження навіть невимовно дорогу іграшкову залізницю.
Я туманно пригадую книжки, одяг і велосипед, украдений потім таким собі Льонькою. Але головне — мене досі переповнює іскристе відчуття свята, яке завжди дарували батьки. Надувні кульки, ситро, друзі, торт!
Мама вже збиралася отримати інфаркт
Дорослим батьки не влаштовують день народження. Ти сама готуєш стіл, запрошуєш друзів, сама втикаєш свічечки в торт, а якщо супутнику життя бракує в голові клепки, то сама собі й подарунки купуєш. Це не те.
Цього року через поїздку в мене не було часу готувати святковий стіл. І я прийшла до сестри. У дверях мене зустрів 2-річний племінник, охоплений очікуванням торта, і заволав: "Хепі бьоздей, тьотя Свєта!". Він притягнув мені подарунок, сестра накришила салат олів"є, зять насмажив шашлики. Ми з малим задмухали свічечки. І все стало знову правильно, як треба.
Коментарі
11