Привіт, кумо! Не можу надивуватися на новий путівник по Києву, що вийшов у Британії. Читаєш його, і здається, що українські сувеніри — матрьошки, на вулицях — бабушки, а кожна родина жене самогон. Автор путівника радить не пробувати перепити українців, бо капець вам настане. Це при тому, що Британія випереджує Україну за кількістю спожитого алкоголю. Там у пабі киряють усі на голодний шлунок навстоячки, англійських туристів вважають чумою престижних курортів, а п"яних тутешніх футбольних фанатів бояться навіть турки.
Але й правди ніде діти. Величезні реклами тютюну та алкоголю, часто із залученням великої цицькової маси, летять тобі просто в пику, коли їдеш до Києва з Бориспільського аеропорту. У денний час, коли діти дивляться телевізор, по мізках лупить що-небудь екстраміцне і на бруньках. Навіть моя бабуся, яка все життя не пила, запросила було на старості років якогось сорокаградусного бальзаму. Бо його рекламують лікарські асоціації. Слава Богу, бабуся швидко зрозуміла, що й до чого.
Киряють усі на голодний шлунок навстоячки
Алкоголіки є мало не в кожній родині. Однак лікуватися ніхто не хоче. Уже з рік моя мама з колегами намагаються під Полтавою поставити на ноги центр "Новий поворот" для реабілітації алкоголіків. І фахівці там страшенно професійні, і коштує куди дешевше, ніж в альтернативних місцях, а черги страждущих на вулиці не спостерігається. Мабуть, вважають, що гроші вигідніше пропити.
— От наркомани — інша річ, — зітхає мама. — Батьки і приведуть, і молитися на тебе будуть за саму тільки надію.
Але про наркоманів у путівнику нічого не сказано.
1 
1
Коментарі