Привіт, кумо! У тебе є якісь знайомі незаміжні дівчата, такі, щоб не зовсім дурні й хоч трохи симпатичні?
Учора зустрічалися із приятелем, тим, який у нас прожив тиждень як квартирант. Він — із Нової Зеландії. Отож ми захотіли випити новозеландського вина й поговорити про те й се. Вино, яке вони з чоловіком вибрали, мені не сподобалося, тому я вирішила перейти відразу до розмов про життя. Але чомусь нічого розумного на думку не спало, тож я бовкнула:
— Коли вже ти женишся?
Новозеландець секунду подумав і запитав, чи вірю я, що людина має вільний вибір у житті, чи все за неї вирішено заздалегідь. Я відповіла: вільний вибір є, але більшість із нас уникає його робити.
— А по-моєму, — зауважив він, — усе вирішуєш не ти, а твоя підсвідомість. Ось ти зараз почухала шию. Це ти вирішила її почухати чи твоя підсвідомість підняла твою руку і здійснила ці дії без твого контролю?
Я сказала, що мене кусає вовняний шарф:
Я щойно бачив ангела за вікном
— І взагалі, до чого ця вся розмова? Що в твоєму житті тобі так не подобається, що ти намагаєшся вигадати собі якийсь детермінізм? Давай зараз здійснимо той самий неіснуючий вільний вибір і зізнаємося чесно, в чому справа.
— А я щойно бачив ангела за вікном поміж темних дерев, він злетів угору попри дощ, — сказав новозеландець.
— Дуже поетично, — відзначила я, — але вина тобі вже досить. Ми помовчали, і врешті він попросив:
— Знайди мені дівчину. Щоб була така, як ти, або приблизно така.
Я пообіцяла, що подумаю, й оце вже другий день думаю.
Новозеландський програміст, який уміє стрибати через голову і грати на гітарі, бреше, що бачить ангелів, а ночами пише роман, — це гарна партія чи ні? І чи йому потрібна дівчина, приблизно така, як я, чи просто я?
1 
1
Коментарі
11