На знімку 1985 року група лубенських кооператорів із райспоживспілки, управління торгівлі, заготконтори, заготзбутбази. Вони сфотографувалися біля монумента радянським воїнам на Мамаєвому Кургані в російському місті Волгоград. Безкоштовну дводенну екскурсію організував профспілковий комітет. Третя зліва у другому ряду Алла Кайдаш, бухгалтер Лубенської заготзбутбази. На світлині їй 24 роки.
— Тричі від профспілки їздила на екскурсії безкоштовно, — згадує жінка. — До цього була у Львові та Білорусії.
Згадує, до Волгограда їхали туристичним потягом. У ньому годували домашніми стравами. Завжди давали суп або борщ.
— Щойно вийшли з потягу — нас зустрів екскурсовод. Від вокзалу автобус повіз на Мамаїв Курган. Для радянських людей це був звичний маршрут. Обдивилися пам"ятник, а тоді сфотографувалися біля підніжжя. Таке фото було в альбомі майже кожної радянської людини.
Кайдаш говорить, що сподобалося у планетарії.
— Їсти водили в ресторан. Можна було замовити навіть чорну ікру з маслом та хлібом, — мружиться жінка. — До вагону, де ми ночували, місцеві виносили на продаж пухові платки. Найдорожчий коштував 150 рублів. Я його купила на згадку.
Як відправляли з міста, туристам роздали сухий пайок — півкурки, кілька варених яєць, кусень ковбаси.
Нині Аллі Бондаренко (прізвище після заміжжя. — "ГПУ") 46 років. Вона працює головним бухгалтером у товаристві "Оксамит" села Лазірки Оржицького району. Із чоловіком Іваном виховали двох дітей: 21-річного сина Олега та на рік молодшу доньку Тамару.
Коментарі