СБУ передало музею сфабриковану справу сестер Петлюри (ФОТО)

15 травня у рамках заходів до Дня пам"яті жертв політичних репресій, у приміщенні Музею Української народної республіки (вул. Володимирська, 57) відбулось відкриття тематичної експозиції архівних документів Служби безпеки України.

Для експонування в Музеї Української Народної Республіки 1917-1921 років Служба безпеки України підготувала архівні кримінальні справи та електронні копії унікальних документів Галузевого державного архіву СБУ, які свідчать про визначну роль, яку відіграли у національному державотворенні та українському визвольному русі у 1917 – 1930-х роках українські громадсько-політичні діячі того часу.

За часів комуністичного тоталітарного режиму майже всі вони та їх рідні зазнали політичних репресій. Яскравим прикладом переслідувань рідних є трагічна доля сестер Симона Петлюри – Марини і Феодосії, яких у 1937 році органами НКВД було заарештовано і розстріляно. Сьогодні СБУ передає музею цю архівну справу.

До експозиції Музею також передано повністю сфальсифіковану карально-репресивними органами "Справу Українського національного центру" – міфічної підпільної організації, метою якої, за версією ГПУ, була підготовка повстання проти більшовицького режиму й проголошення незалежності України.

За цією справою у 1930-1931 роках, напередодні Голодомору 1932-1933 років, були репресовані Михайло Грушевський (його було заарештовано і після тривалих допитів у Москві звільнено під пильний нагляд ГПУ, а у 1934 р. він помер), Всеволод Голубович, Володимир Чехівський, Іван Лизанівський, Назар Петренко, Павло Христюк, Юрій Ярослав – загалом 50 осіб. Більшість з них загинула у в"язницях і таборах.

Служба безпеки України відкриває та передає музею справи на захоплених у 1945 році органами військової контррозвідки "Смерш" у Польщі і Чехословаччині діячів української політичної еміграції – колишніх посадовців і дипломатичних представників УНР Івана Фещенка-Чопівського, Максима Славинського, Миколи Галагана. Комуністичний режим, не дивлячись на похилий вік цих людей, вважав їх вкрай небезпечними для себе та репресував.

Славинський помер у листопаді 1945 р. під час слідства у Лук"янівський в"язниці НКВД у Києві, Фещенко-Чопівський – у вересні 1952 р., відбуваючи покарання у таборі. Галаган впродовж 10 років відбував покарання у Сибірському таборі, з якого його було звільнено 1 листопада 1955 р.

Директор Музею Олександр Кучерук продемонстрував присутнім книгу відгуків, у якій відвідувачі висловлюють подяку Службі безпеки України за копітку роботу із збереження та відновлення історичної пам"яті українського народу.