Після того, як стало очевидно, що влада Віктора Януковича котиться в безодню, народні депутати "пачками" почали залишати фракцію Партії регіонів.
Сьогодні екс-"регіонали" не на жарт схвильовані і, можна сказати, навіть налякані ситуацією, яка склалася в країні. Більше того, багато вчорашніх завзятих прихильників політики екс-президента тепер звинувачують себе за те, що були занадто довірливі і йшли на поводу у жадібної влади.
Про свою політичну помилку, страхи, підлість Януковича і приреченість Путіна розповів Gazeta.ua переможець парламентських перегонів на мажоритарному окрузі № 96, колишній "регіонал" і нинішній координатор депутатської групи "Суверенна європейська Україна" Ярослав Москаленко.
Ваша депутатська група заявила, що чекає від ООН, США та ЄС конкретних дій, а не лише заяв щодо ситуації в Криму. Яких саме дій?
- Ситуація надто складна. Верховна Рада робить усе можливе, аби конфлікт на півострові перейшов виключно у дипломатичне русло. На жаль, Росія відкидає будь-які дискусії. Де-факто, сьогодні триває війна між нашою країною та РФ, оскільки дипломатія поки не дає результату.
Тому тут потрібно не просто засудження дій Кремля, а проведення дипломатичних переговорів за участі представників України, Росії та західного світу. За допомогою Євросоюзу, Ради безпеки ООН, Америки. Ми маємо сісти за стіл переговорів і з'ясувати, чого прагне Москва.
На Вашу думку, чого насправді вона хоче?
- Напевно, вона хотіла реалізувати абхазький сценарій. Але завдяки витримці наших військових він провалився.
Між іншим, від Верховної Ради сформована група, яка буде вести переговори з Держдумою РФ. Щойно вони почнуться, відбудеться зниження градусу напруги між двома державами.
Чи існує загроза інтервенції російських військ на східні терени України?
- На сьогоднішній день загроза ще існує. Але те, що звідти Росія почала відводити війська — це вже великий плюс.
Як вважаєте, чи не час відкрито українському парламенту звернутись до НАТО із проханням забезпечити свою військову присутність на території України?
- Ще той час не настав. Ситуація поки що відносно контрольована. Тим більше, що такий наш крок може бути сприйнятий російською стороною як провокація. Росія тисне на нас силовим методом, і аналогічна відповідь спричинить лише війну. Тому тут варто обійтись дипломатичною підтримкою Заходу. Це вирівняє наші позиції із Росією.
Але якщо Путін таки почне якісь бойові дії на українських землях, то він навіть не уявляє, в що це для нього обернеться. Українці вже довели, що вміють захищати своє навіть ціною власного життя. Небесна Сотня Майдану — тому свідчення.
Більше того, усі розуміють, що боротьба між українським націоналізмом та російським (пострадянським) шовінізмом неминуча. Вона відбувається вже зараз, і питання лише в тому, в який спосіб український націоналізм переможе. Путін цієї війни не виграє ніколи.
Вам не здається, що нова влада, зокрема, в особі міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, практично нічого не робить для подолання проявів сепаратизму в Україні? Так само, як мало що чутно про арешт винних у побитті, викраденні та розстрілі майданівців?
Жодний уряд не був бездоганним. Але сьогодні, як ніколи, слід зважено підходити до призначення очільників правоохоронної системи. Тим більше, що зараз Україна перебуває у постреволюційному стані, коли міліція боїться вийти на вулицю. Я голосував за кандидатуру Авакова на пост глави МВС, оскільки мене запевнили, що його підтримує і поважає силове крило Майдану.
Наразі ми бачимо, як триває боротьба всередині Міністерства за портфелі, і всі забули, що міліція має бути сконцентрована на вулицях. А тим часом винуватці спокійно залишають Україну, мають час сховатись, прибрати сліди.
Більше того, час від часу трапляються атаки на колишніх і ще чинних представників Партії регіонів, їхні будинки та сім'ї. Невідомі озброєні групи їздять навколо Києва, нападають на власність бізнесменів, взялись за органи місцевого самоврядування. Вони заходять в сесійні зали, ставлять на коліна мерів, голів райрад, змушують їх звільнятись або голосувати належним чином.
На Київщині у Києво-Святошинському районі, наприклад, скоєно озброєний напад на голову Горенської сільської ради. Його дружина та дитина мусили рятуватись втечею.
У моєму окрузі голова Вишгородської районної ради написав заяву на звільнення. Після цього відбулось голосування за нового керівника — так само під пресом. Коли потрібну кандидатуру депутати не затвердили, їх закрили у залі, почали погрожувати, змусили переголосувати, контролювали кожний голос. Як наслідок, по завершенню дві третини вишгородських обранців написали заяви про складання своїх повноважень, тому що не можуть працювати у таких умовах. І це зробили не тільки колишні "регіонали".
Кого плануєте підтримати на президентських виборах у травні?
Я мав серйозну підтримку серед виборців у своєму регіоні. Люди довіряли мені. Прийнявши особисте рішення про підтримку Януковича на попередніх виборах глави держави, я повів їх всіх за собою. На той час я недооцінив ситуацію, а сьогодні мої виборці потрапили під удар. Тому віднині я буду більш обережним із висловленням публічної підтримки будь-якому кандидату.
Як ще вчорашній "регіонал", чи вважаєте себе дотичним до помилок влади Януковича?
Так, я вважаю себе винним у тому, що не почав своєчасно діяти. Я певною мірою, як і решта депутатів фракції, причетний до того, що відбулось на Майдані. З одного боку, я не мав впливу на оточення Януковича і не ухвалював жодних рішень щодо розгону людей. Але в душі я відчуваю, що мало зробив для того, аби це зупинити. Недостатньо було висловлюватись лише на засіданнях фракції Партії регіонів, слухати маячню оточення Януковича та його особисті брехливі промови. Я просто не міг уявити, що такого рангу люди можуть так цинічно брехати.
Наприклад, 16 січня під час ухвалення диктаторських законів нас, рядових "регіоналів", розвели, як сліпих кошенят, очільники фракції. Нам тоді сказали, що ці документи узгоджені із опозицією, і що їх треба проголосувати руками, бо так попросили опозиціонери. Ми навіть не бачили змісту тих законів. Ні одна людина у парламентській фракції ПР, окрім Єфремова (голови фракції — ред.), не повинна нести відповідальність за те ганебне голосування. Це на його совісті, що його ж однопартійців цинічно ввели в оману. Хоча є питання і до тодішньої опозиції. Вважаю, що з їхнього боку було зроблено недостатньо, аби перешкодити голосуванню. Згадайте ситуацію з Табаловими, як їм не дали в залі скласти присягу.
Тепер маємо страшні наслідки. Тягар величезної політичної відповідальності, чужі війська у Криму, неспокійна ситуація в регіонах не дають спокійно заснути.
Ви плануєте балотуватись на найближчих виборах народних депутатів?
Не впевнений. Якби я не був патріотом України, то вже зараз би склав депутатські повноваження. Але я мушу допрацювати чесно цю каденцію за тих людей, які стояли на Майдані, аби підтримати порядок в українській державі.
3 
8759
Коментарі