Рада дала старт закону Колесніченка-Ківалова

6 років тому, 31 липня 2012-го, голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав закон про засади державної мовної політики. Цей документ розширював застосування національних мов, в тому числі і російської, на регіональному рівні.

Закон зобов'язував у регіонах, де носіїв національної мови не менше 10%, використовувати її в органах самоврядування і держустановах. Авторами виступили нардепи від Партії регіонів Вадим Колесніченко й Сергій Ківалов.

Документ підписав президент Віктор Янукович.

23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала мовний закон. У 2018-му Конституційний суд визнав його неконституційним. Зараз в Україні неврегульоване мовне законодавство. У парламенті не вистачає голосів ухвалити новий закон про мову.

Дмитро Капранов, письменник і видавець:

"Коли чітко визначимо функції мови, тоді зможемо протистояти спекуляціям. Зараз всюди є борди Петра Порошенка з Володимиром Великим, де написано, що мова боронить серце. Але вона має стосунок до голови, а не серця. Вона боронить мозок. Навіть на банальному рівні влада не розуміє мову, як інформаційний інструмент держави. Оскільки у нас розуміють російську, то ми знаходимось у юрисдикції Росії. Можуть спокійно вести свою пропаганду. В Америці у них не вийшло б. Потрібно мати критичну масу людей, які знають іншу мову.

Це як з валютою. Ми живемо в країні, де обертаються три валюти — гривня, долар і євро. Навколо цього з'являються спекуляції, криза валютного кредитування, частина не оподатковується. Якщо так само будуть декілька мов, це так само шкодитиме. Як має бути одна валюта, так і одна мова. Це інструмент інформаційного простору. Коли припинять молитися навколо мови, а скажуть для чого вона існує, всі будуть за. Політики вважають, що це щось напівміфічне. Але є закон в Росії, де всі трансляції мають бути російською. Якщо говорить татарин своєю мовою, то має бути переклад. Все чітко визначено. А Росія реально багатонаціональна країна, яка нам постійно цим питанням дорікає".

×