Перемога ультраправої "Партії свободи" на виборах до нижньої палати австрійського парламенту знову вказала на тренд "правого ухилу" у європейському політикумі.
"Партія свободи" ("ПС") вийшла не перше місце (29,2% голосів за попередніми офіційними результатами). Але в Австрії, на відміну від Німеччини, у коаліції із зеленими досі при владі "Австрійська народна партія" ("АНП"). Вона поступилася лише кількома відсотками. У неї 26,5% голосів.
До слова, чинний канцлер Австрії Карл Нехаммер – висуванець цієї політичної сили. У порівнянні з виборами 2019 року "АНП" вратила 11%, натомість "ПС" здобула 13%. Цього достатньо, щоби правляча коаліція втратила більшість у парламенті, а лідер "ПС" Герберт Кікль заявив про власні канцлерські амбіції.
"Найбільший ризик"
Нещодавно такі ж плани мала французька ультраправа лідерка Марін Ле Пен. У Німеччині, де на виборах до двох ландтагів із трьох у лідери вирвалася теж ультраправа "Альтернатива для Німеччини" ("АдН"), канцлерські перспективи Олафа Шольца теж сумнівні. Але хоча Ле Пен не стала прем'єркою, президент Франції довірив уряд консерватору Мішелю Барньє. Лідерка італійської правої партії "Брати Італії" Джорджія Мелоні є прем'єркою своєї країни і навіть готова була балотуватися у президентки Єврокомісії. Тому претензії Кікля мають під собою фактологічне підґрунтя. Інша справа, що Нехаммер відкинув таку можливість і назвав Кікля "найбільшим ризиком" для країни.
Підтримка зовні
Кікль неодноразово називав себе "народним канцлером", хоча будь-яку аналогію з Адольфом Гітлером, котрий теж прагнув такого статусу до своєї посади, спростовує. Ультраправа сила вперше перемогла в Австрії на парламентських виборах за останні кілька десятків років, і це знову ж таки відсилає до 30-х років минулого століття у Європі.
Але якщо це турбує Карла Нехаммера, то прем'єр Угорщини Віктор Орбан, лідерка французької ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, лідер "Партії свободи Нідерландів" Герт Вілдерс, керманич італійської "Ліги" Маттео Сальвіні й колишній прем'єр Чехії Андрій Бабиш палко привітали Герберта Кікля з перемогою. Приєдналася до них і лідерка "АдН" Аліса Вайдль.
Таким чином, права група у ЄП набирає силу на рівні країн, а проти офіційного Брюсселя може бути сформована "права дуга" з кількох країн (Угорщина-Словаччина-Австрія). Симптоматично, що Герберт Кікль неодноразово критикував центральні органи влади ЕС, навіть пропонував повернути частину повноважень на місця. І чим гіршим стає соціально-економічне становище європейців, тим більше з'являється прибічників правопопулістських ідей серед виборців країн Європи. Навіть скандали не заважають.
Звідки прийшли
"Партія свободи" була в коаліції з консерваторами Карла Нехаммера у 2000-2002 та 2017-2019 роках. Перший альянс був нетривалим через санкції ЄС за легітимізацію ультраправих. Другий обірвався через Ібіца-гейт: на відео спецслужб лідер "ПС" Ганс-Крістіан Штрахе обговорював із соратником і з жінкою, схожою на племінницю російського олігарха, різноманітні вигоди для "ПС" в обмін на урядові контракти. Змінивши керманича, "ПС" здобула прихильність австрійців завдяки таким ініціативами як скасування антиросійських санкцій і допомоги Україні, що нібито шкодять більше Австрії, ніж РФ, та повернення додому більшості мігрантів.
На останньому варто зупинитися окремо. Фішка "ПС" - так звана "реміграція", тобто, відправлення мігрантів до рідних країн. Саме ці гасла знайшли відгук у виборців на тлі низки резонансних збройних нападів мігрантів. Але не можна лише ними пояснювати успіх "ПС".
Ідоли й ідеали
Сам Герберт Кікль неодноразово хвалив прем'єра Угорщини Віктора Орбана, а той, у свою чергу, шанував американського консерватора і кандидата у президенти Дональда Трампа. Ідеї Кікля, випадково чи ні, перегукуються з ініціативами Трампа по мігрантах. Якими будуть результати президентських перегонів у США, невідомо, а от у ЄС ультраправі набирають бали по експоненті.
Керівник аналітичного відділу консалтингової компанії VE Insight Маркус Хау у коментарі "Радіо "Свобода" відзначив, що йдеться не стільки про симпатії виборців до ультраправих, скільки про розчарування діями тих, хто при владі нині. Тобто, йдеться про протестне голосування.
Кого звинувачувати
Якщо в Європарламенті інші політсили консолідувалися проти ультраправих і не пропустили їх до керівних структур, то їм доведеться пройти тест на міцність ще й на рівні країн, де праві популісти набирають балів. Те, як вони це роблять, викликає сумніви.
Так, за даними Die Welt, депутати Бундестагу від чотирьох партій (соціал-демократи, ХДСС, ХСС, ліві) хочуть звернутися до суду, щоб заборонити "АдН" як неконституційну. У Франції справа до суду вже дійшла: Марін Ле Пен та її соратників по партії підозрюють, що за гроші з євробюджету ті винаймали помічників депутатів, котрі де-факто працювали на партію. У цьому сенсі приклад Австрії, де партії відмовилися від коаліції з "ПС", може стати показовим.
Не розсмокчеться
Думати, що цей тренд сам по собі розсмокчеться, є наївною ліберальною фантазією, вважає політолог Олег Постернак. На його думку, традиційні партії дуже довго заговорювали інфляцію і міграцію, тому нині настав час для легких рішень. Наприклад, викинути мігрантів з Австрії. "Українська карта також зіграла свою роль. Саме Україна була названа однією із причин економічних негараздів австрійців", - звертає він увагу.
Заборонені після Другої світової війни партії мімікрували й нині знову вдало просувають прпавопопулістську риторику, наголошує політолог Ігор Рейтерович. "Процес набиратиме обертів. Для України виклик у тому, що ці партії поєднує явно толерантне ставлення до російського режиму. Вони виходять з того, що Путін їм зрозумілий як класичний популіст, котрий експлуатує консервативну риторику. Вважають, що Росія далеко і не матиме претензій до інших країн, а Україною можна пожертвувати, якщо РФ готова за це дорого заплатити. А вона - готова. Виклик не набув поки що характеру цунамі, але наростатиме", - застерігає експерт.
3 
8759
Коментарі