четвер, 22 квітня 2021 00:21

"Життя буде мало, щоб кохану забути"

Автор: ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

"Донька п'ять років вчилася в Польщі, — пише 56-річна Валентина зі Львівської області. — Надіялися, що там влаштується на роботу й залишиться. Але вона все покинула й повернулася в Україну. Знає три мови, а роботу знайти не може. За копійки працювати не хоче. Кликали вчителем у школу. За рік обіцяли зробити завучем. Але педагогіка Марію не цікавить. Планує здобути другу вищу й вивчитися на юриста. Обрала міжнародне право, але вступити на державне — шанси малі".

Вкладає фото Марії. Вона в оксамитовій сукні з декольте, на грудях — коралі. Довге русе волосся заплетене. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.

— Вірте в дитину, бо серед абітурієнтів їй не буде рівні. Вступить на держзамовлення, але візьме академвідпустку. Завагітніє до кінця року. З Польщі повернулася через нещасне кохання. Хлопець зрадив і покинув. Розбите серце тепер зможе приборкати лише той чоловік, який пережив подібне. Створить міцну сім'ю. Зятем тішитиметеся.

"Брат був закоханий у дівчину, — пише 31-річна Софія з Хмельника, а він досі не жонатий. Каже: "Життя буде мало, щоб кохану забути". Побудував успішну кар'єру, має машину. Коли перестане жити минулим? Як побачить на вулиці її матір чи брата, то весь день ходить сам не свій".

Вкладає в конверт фото чоловіка з татуюванням підкови на передпліччі. Біоенергетик кладе долоню на знімок Олександра, заплющує очі:

— Навіть коли одружиться, про колишню не забуде. Любить її ще зі школи, і втечу готовий простити. Пробував розшукати в соцмережах, писав, доки не заблокувала. Хотів виготовити документи і їхати вслід за нею. Спинили благання матері. Після зради отямиться лише тоді, коли візьме на руки первістка. Якщо народиться дівчинка, назве іменем колишньої. Нічого не говоріть про це його дружині. Цього ніхто не повинен знати. Сім'я житиме в мирі й достатку. Брат почуватиметься в цьому шлюбі щасливим.

"Жили з чоловіком у шлюбі сім років, а дітей не мали, — розповідає в листі рівнянка Руслана, 28 років. — Мати наполягала, щоб поїхали до цілительки. Вона сказала, що мені поробила подруга. Запропонувала пошукати голку у віконній рамі. Знайшла таку у спальні, куди ніхто з наших гостей не заходив. Поробили на безпліддя. Звинуватити в цьому Юлю не можу. Доказів немає. Людиною керує заздрість. Вона розлучена, нічого в житті не досягла. А ми з чоловіком у Польщі заробили на квартиру. Зараз я вагітна, але боюся про це зізнатися Юлі. Вона хоче бути кумою, а я не можу цього допустити. Обмежила спілкування з нею, а вона почала приходити без запрошення. Не залишаю її саму, щоб нічого не підклала".

Біоенергетик дістає з конверта фото Руслани та її чоловіка Дмитра. Вона йому по груди, худа, русява, в помаранчевому халаті. Він у спортивному костюмі й білих кросівках.

— Підозрюєте не ту. Шукайте винуватицю серед колег. У дивані заховала ніж, призводить до сварок у родині. Знахідку руками не беріть. Винесіть на перехрестя і біжіть з того місця, не оглядаючись. Юлю можете кликати за куму. Вона вам не загрожує і бажає тільки добра. Менше розповідайте, скільки заробляє чоловік і що плануєте придбати.

"Із батьком не говорили кілька років, його доглядав брат Іван, — пише 59-річний Олександр з Івано-Франківщини. — На це були вагомі причини. Тато був проти мого третього шлюбу із удвічі молодшою жінкою. Взимку він захворів на грип. Це дало ускладнення на серце. Була операція, мене не повідомили. За кілька днів тато помер. Живемо в одному місті. Брат батька поховав, а мені нічого не сказав. Не можу цього простити, хоч і не хочу ворогувати з братом. Він забрав батьківську хату, привласнив авто і сімейний бізнес. Мені заздрить, бо маю п'ятеро синів і всі толкові. А в нього один і той з проблемами. Вилікували від алкозалежності, то почав вживати наркотики. Пропонував йому допомогу. Але брат гордий, думає, що впорається сам".

— Брата намовила дружина, аби не сповіщав про втрату. Боялася, що звинувачуватимете їх у неналежному догляді за батьком. Чому не відстоювали право на спадок? Частина батьківської землі належить вам. За кілька років на одній із ділянок міг би почати будівництво ваш старший син. Боїтеся конфлікту з братом, тому й мовчите. А він нахабніє. Племінник з наркотиками зав'яже, але погана компанія часто втягуватиме хлопця в неприємності. Бачу, що хочете почати власну справу. Добре все обдумайте й запуск відкладіть до осені. На вас чекає успіх.

Зараз ви читаєте новину «"Життя буде мало, щоб кохану забути"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі