"2003 року райдержадміністрація, білогірська філія ВАТ "Хмельницькгаз" та Білогірська селищна рада ініціювали створення сільського комітету з газифікації нашого села Тростянка Білогірського району Хмельницької області. Через село мав пройти газогін у села, розташовані за 30 кілометрів від Хмельницької АЕС. Газифікувати їх мали перед пуском 2-го енергоблока ХАЕС. До речі, поряд із нашим селом проходить газогін Уренгой—Помари—Ужгород, через який доводиться носити з лісу дрова.
Ми створили сільський комітет, зібрали кошти, закупили матеріали і влітку 2004 провели вуличні газогони. Але Україні в 2004 році було не до газифікації якоїсь там Тростянки. Вирували майдани. Другий блок Хмельницької АЕС швиденько і тихенько здали в експлуатацію без газогону.
У районному та обласному бюджеті на це немає грошей. Люди, які вклали їх, висувають справедливі претензії і часом беруть членів сільського комітету за грудки. Ми хочемо знати, хто за це має відповідати і де взяти кошти на газогін.
З надією, сільський комітет: В.В. Тищук, В.М. Матейко, В.Д. Бісовецький, Ю.А. Червоний, В.Ю. Кульбаба, І.Д. Ліфантій".
— Тодішній голова районної адміністрації Володимир Галищук пообіцяв, що будуть вести газ, — розповідає 52-річний Віктор Тищук із села Тростянка Білогірського району Хмельницької області. — Почті всі жителі здали по півтори тисячі гривень. У селі прокопали траншеї, положили труби, вивели під кожну хату стояк. На тому все й скінчилося.
У Тростянці 81 двір, 221 мешканець. Ця громада четвертий рік чекає, що до них таки прокладуть газопровід.
— У мене син, невістка та двоє онуків, — каже 69-річна Марія Миронюк. — Ми поставили парове опалення. Але щоб напалити котел, йде багато дров. На зиму треба дві машини. А це 700 гривень.
На зиму треба дві машини дров, а це 700 гривень
Аби зібрати 1,5 тис. грн, Миронюки продали кабанчика.
— Син Юра робить на молокоприймальному підприємстві, — каже Марія Миронюк. — Получає коло тисячі гривень. Невістка Валя сидить без роботи. А тоді, коли ми здавали по півтори тисячі, я получала 183 гривні пенсії. Продали кабанчика, здавали молоко. Добре, хоч виплачували частинами. Багато хто вже не вірить, що буде газ, — продовжує Марія. — Виходить, люди гроші здали, а ніякого результату.
У 30-річної Олени Ляшенко двоє дітей. Тарасові 10 років. Ані — 2,5.
— Чоловік Віктор робить сторожем на пошті, — каже Олена. — Получає 900 гривень. Я в декретній відпустці. Отримую 140 гривень на дитину. Оце і весь наш сімейний бюджет. А щоб зварити їсти, треба два оберемки дров, щоб натопити в хаті — три оберемки. На зиму йде дві машини дров. Це ж гроші. Ну і що, що газ дорогий, — розмірковує жінка. — А балон газу стоє 70 гривень. Якщо на ньому все варити, то його і на місяць не хватить.
На газогін Ляшенки відкладали гроші із зарплати. Трохи допомогли батьки. Здавали молоко.
— Тягнули ті гроші з останніх сил, — каже Олена.
Люди готові зібрати ще по 500 грн, аби швидше провели газогін.
Атомники на район грошей не виділяють
Районні посадовці обіцяють газ. Щоправда, говорять: не все залежить від них.
— Білогір"я включене до переліку тих сіл, яким нададуть субвенцію, — каже перший заступник голови Білогірської районної державної адміністрації Валентин Кальній. — Чекаємо на постанову Кабміну. Від села Карасиха до Тростянки — 5 кілометрів і 40 метрів. На прокладання газової труби потрібно 1,2 мільйона гривень. Якщо дадуть 670 тисяч гривень держсубвенції, то можу обіцяти, що до кінця року в Тростянці буде газ.
Голова Білогірської райдержадміністрації Володимир Кобера стверджує, що Хмельницька атомна станція на газогін коштів не виділяє.
— Не дають хмельницькі атомники на соціальний розвиток району грошей, — каже він. — А хотілося б. Якщо не на газ, то хоча б на дороги, світло чи будівництво шкіл. Хоча б якісь відрахування від прибутків на електроенергію. Немає.
Із 74 населених пунктів Білогір"я газифіковано 44.
— У Кабміні розглядають питання деяких виплат, — додає Володимир Кобера. — При будівництві третього енергоблока 7–10 відсотків від вартості робіт мають виділити на соціальний розвиток 30-кілометрової зони. Але це і Шепетівський, і Ізяславський, Славутський і Білогірський райони. 30-кілометрова зона захвачує ще й Рівненську область. Якби нам дали 10 відсотків від ціни реактора, то, напевне, ми збудували б комунізм.
8 
35413
Коментарі