За перемогу в конкурсі краси корові Зорьці дали відро макухи

У селі Кисляк Гайсинського району на Вінниччині вперше провели конкурс на найкрасивішу корову. Перемогла 14-річна Зорька породи червона степова — Автор: ФОТО надала Юлія Давидко

— Мою корову всі знають. Ми живемо біля школи, Зорька пасеться у всіх на очах. Вона лагідна, не буцається. До неї люди часто підходять, щоб погладити. Приваблива, здорова і охайна, навіть копита — й ті чисті. Дякувати Богу, за свій вік вона жодного разу не хворіла, — каже 57-річна Лідія КРАВЧУК із села Кисляк Гайсинського району на Вінниччині. Там недавно влаштували конкурс краси серед корів. Перемогла її 14-річна Зорька. Меценати подарували 50 тюків люцерни й відро макухи.

Лідія Олексіївна тримає корів 35 років. Прабабу Зорьки купила в односельців.

— Коли мої діти росли, дістати молоко було проблематично. Бо тоді було вигідно здавати його на молокозаводи. Через це й наважилась на таку серйозну покупку. Відтоді мій трудовий день починається о п'ятій ранку. Треба почистити в хліві, підігріти воду, помити корівчину, подоїти, погодувати.

— У харчах Зорька неперебірлива. Їсть макуху, висівки, комбікорм, картоплю. Та все ж найбільше любить пастися, бо ж степової породи. Подоїти її можу лише я, нікого іншого не підпускає. Роблю це лише вручну. Якщо повноцінно харчується, то дає 20 літрів молока на добу. Недарма кажуть: що в корови на язиці, те й у молоці.

Зорька привела 12 телят. Ветеринара ніколи не викликали.

— Головне, коли телиться, не заходити в хлів. Бо починає сильно нервувати. Якщо ж її залишити в спокої, то проблем не буде. Заходиш, а теля вже є.

Зорька живе за принципом: ви мене не чіпайте, а я вас, — сміється Лідія Олексіївна. — Нормально ладнає з собакою, котами й курми. Ніколи не траплялося, щоб когось взяла на роги. Коли в селі була череда, то разом з іншими коровами слухняно йшла на пасовище. Ніколи не губилася.

Господиня продає молоко односельцям. Сир і сметану виготовляє для власної сім'ї.

— Надія Гуцаленко постійно купує в мене молоко. Вона й запропонувала виставити кандидатуру Зорьки на конкурс. Спочатку я не дуже хотіла цим займатись, бо не маю часу робити фотосесію і виставляти знімки в інтернет. Але Надія приходила до мене кілька днів поспіль і врешті з мого дозволу взяла організаційні питання на себе. Вона так надихнулася цим конкурсом, що для власників майбутньої переможниці пошила іграшку-корівку. Вона дісталася мені.