— 15 років тому земляки назвали вулицю на честь Володимира Васильовича. Коли приїжджав у село, ходаки не зупинялися. Люди йшли запитати поради чи просто поговорити, — каже киянка Ніна Наталенко про свекра, лікаря 67-річного Володимира Загороднього. 16 лютого його поховали у Василькові на Київщині.
Володимир Загородній помер від раку. Про діагноз дізнався торік.
— Свекор періодично лягав у лікарню. Вірив, що здолає хворобу, — продовжує. — У листопаді ще виходив на роботу. Готувався до конференції, що збирався провести навесні.
Володимир Загородній народився у селі Тинівка Жашківського району на Черкащині. Закінчив столичний медінститут. Працював хірургом. 1996-го став заступником начальника Головного управління охорони здоров'я Київської міськдержадміністрації. Обіймав посаду сім років. Очолював Федерацію роботодавців охорони здоров'я. З 2003-го по 2005 рік працював заступником міністра охорони здоров'я.
У Володимира Васильовича залишилися дружина, рідна донька, двоє прийомних синів і семеро онуків.
— Він був другом для онуків, — говорить Ніна Наталенко. — Якось старший закохався. Захотів поїхати до дівчини у Волинську область. Дід тихо взяв машину і повіз його на побачення. Після того як онук потанцював на дискотеці і попив кави, відвіз назад. Про цю поїздку довго не знали ні мама, ні тато. Володимир Васильович із кожним мав таємниці й домовленості.
Коментарі