— Батько все життя зводить храми, і мене до цього привчив. Допомагаю йому з 10-го класу, — каже 32-річний Василь БІЛОУС із села Красна Надвірнянського району на Івано-Франківщині. Служить у зоні ООС за контрактом. До того встиг побудувати сім церков.
Василь Білоус зводив храми у західній частині України. Переважно — у сільській місцевості.
— Це сезонна робота, та цінна і значима, — продовжує. — Церква лишається на віки. Нас уже не буде серед живих, а вона працюватиме. У 1990-х зводили невеликі храми. А тепер хочуть, щоб вони були більші й ошатніші. Якось мурував церкву в одному із сіл на Франківщині. Використав більш як півмільйона цеглин.
Василь закінчив географічний факультет Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.
— На канікулах завжди допомагав батькові на будівництві, — розповідає Білоус. — Отримавши диплом, за спеціальністю так і не влаштувався. Заробляв на життя тим, чого навчив тато.
Василь брав участь у Революції гідності. На початку 2014-го отримав поранення в центрі Києва. Після лікування став волонтером. Часто возив допомогу бійцям на Донбас. Згодом пішов добровольцем у батальйон "Карпатська Січ". Боронив селище Кримське на Луганщині та Піски поблизу Донецького аеропорту.
— Нещодавно записався до лав 93-ї окремої механізованої бригади, — додає Василь Білоус. — Підписав контракт до 29 квітня 2019 року. На будівництво церков часу немає. Як приїжджаю додому у відпустку, йду в один із побудованих мною храмів. Після демобілізації зводитиму їх і далі.
3 
1
Коментарі