— То плаче донька князя Олександра Острозького Анна-Луїза Ходкевич, — каже 46-річний Дмитро Новосад, житель райцентру Острог на Рівненщині. — Цього року водив до церкви своїх дітей. Коли били у дзвони, ми прислухалися. Спочатку було тихо, а потім дійсно, наче хтось тужливо стогне. Колись священик казав, що то так протяжно звучить старий надщербнутий дзвін, але я не вірю. Ще мій батько розповідав, що стогін в Острозі чути на Великдень з року в рік.
Анна-Луїза Ходкевич у 1636 році, напередодні православної Пасхи, вирішила насадити місцевому населенню католицьку віру.
— Вона захотіла перепоховати, а заодно і перехрестити свого батька у католики, хоч той помер 33 роки перед тим, — розповідає Дмитро Новосад. — Анна-Луїза спустилася разом із єзуїтами у крипти, де похований її батько. Один монах сховався за могилою, а інший, стоячи перед нею, запитував князя Олександра: чому прийшов у цей світ духом? Чому не приходив раніше? "Князь" відповів, що прийшов шукати кращої віри, а раніше не приходив, бо не знав істини. У такий спосіб єзуїти змусили Анну-Луїзу перепоховати тіло батька. Коли княгиня вийшла з крипти, навколо церкви Воскресіння Господнього йшли люди хресною ходою. Анна-Луїза наказала розігнати православних, які йшли святити паску. Потім позачиняла православні храми, а священиків заслала. Кажуть, тепер кається за свої вчинки, замолює гріх перед Богом. На кожен Великдень плаче, коли б"ють у дзвони.
3 
1
Коментарі