"Мені постійно хочуть нашкодити, — пише 57-річний Григорій Іванович зі Львівщини. — За п'ять років отруїли чотирьох котів і дев'ятьох собак, яких я тримав. Хочу знати, хто в цьому винен. Бо проникають у двір і крадуть у мене інструмент, гусей і курей. Посварився з обома братами. Вони налаштовані проти мене. Один вкрав гроші, другий — документи: диплом з училища, права й свідоцтво про 8-річну освіту".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Запалює свічку. Кладе долоню на паспортне фото сивочолого чоловіка.
— Дарма підозрюєте сусідку. Вона до цього не має відношення. Птицю й інструменти крадуть пияки, аби роздобути гроші на пляшку. З братами час примиритися. Конфлікт вичерпав себе. Документи шукайте в хаті. За межі будинку їх ніхто не виносив.
"У нас сталося горе. 19 березня згоріла моя внучка Вікуся, — пише Наталія Іванівна з Полтавщини. — За місяць до цього мені приснився сон. Чула невідомий голос, що попереджав: "Бережіть Віку. Не пускайте її до баби Наді, бо до 18 років не доживе". Просила доньку, щоб берегла дитину, як зіницю ока. Сама тоді лежала в лікарні. Досі не можу себе за це простити. Дитина лишилася сама в хаті. Донька попередила сусідку, що вранці поїде в аптеку. Просила пригледіти за Вікою. Надя прийшла до хати й почула, що дитина плаче. Вона лежала і тліла. Замість вилити на неї відро води, баба схопила синтетичний халат і стала ним дитину тушити. Віка від цього почала горіти. Отримала 80 відсотків опіків тіла. Хочу знати, через що це сталося?".
Вкладає в конверт останнє фото онуки. Русява дівчинка в руках тримає м'яку іграшку. Біоенергетик запалює свічку, сканує знімок долонею.
— Змиритися із втратою онуки не зможете. Не дорікайте собі, перестаньте звинувачувати доньку й сусідку. Обидві шкодують і картають себе, що того дня не догледіли дитину. Вона гралася сірниками в ліжку. Від цього зайнявся одяг. Сусідка запанікувала й не одразу зрозуміла, що робить тільки гірше. Зумійте її простити. Про це онука проситиме у вас, коли приходитиме уві сні. Моліться, аби душа дівчинки знайшла спокій. Донька наступного року завагітніє. Народить хлопчика.
"Не можу продати будинок, — пише 50-річна Ірина із Закарпаття. — Купила його за місяць до кризи. Зробила капітальний ремонт, провела всі комунікації. А тепер не можу виручити навіть те, що вклала в нього без ремонту. Будинок розташований за 15 кілометрів від обласного центру. Планувала жити там, але все склалося інакше. Ми тепер з молодшою донькою мешкаємо в Києві на зйомній квартирі і мріємо про власне житло тут. Ні продати, ні здати дім біля Ужгорода не виходить".
Біоенергетик кладе праву руку на фото цегляного будинку з великою верандою.
— Хочете купити житло в столиці — спустіть ціну на хату. Знаю, що вклали багато грошей. Але можете втратити ще більше. Лише торгуючись зумієте знайти покупця й продати. Наступного року ціни на будинки й квартири впадуть. Навіть ту суму, яку дають зараз, ніхто не запропонує.
"У 22 роки дізналася, що батьки не рідні, — пише 24-річна Марія з Київської області. — На горищі знайшла документи про удочеріння. Тепер шукаю рідну матір. Ті, хто мене виховав, не допомагають, а перешкоджають пошукам. Кажуть, нічого доброго з цього не вийде. Вони знають, хто ця жінка, проте застерігають від зустрічі. У мене було щасливе дитинство. Дякую їм за все, але не можу пробачити, що не сказали правди. Ходила до ворожки, хоча це гріх. Вона говорить, що мої біологічні батьки живі. Але, знайшовши їх, нашкоджу собі".
— Відшукати біологічну матір не вдасться. Давно живе за кордоном. А з батьком вас розділяють кілька десятків кілометрів. Пиячить, власного житла не має. Часто ночує на вулиці. Про ваше існування не здогадується. Помиріться і простіть батькам, які всиновили і дали життя, про яке інші можуть тільки мріяти. Тримали удочеріння в таємниці, бо боялися вашої реакції. Годі почуватися сиротою й нарікати на життєві обставини. Насолоджуйтеся спілкуванням з батьками. Вас єднають почуття, набагато важливіші за кровну спорідненість.
"Втратили сина на війні, — пише 66-річна Ольга з Київської області. — Пройшло три роки, як невістка заявила, що хоче вийти заміж удруге. Ми з батьком розуміємо, що її життя має продовжуватися, але хочемо кращого вітчима для онука. Вона зустрічається з безробітним, який на чотири роки за неї молодший. Що він може дати дитині? Невістка живе в нашій хаті. Боюся, коли переїде до нього, внука бачитимемо рідко".
Біоенергетик кладе долоню на фото худої й високої жінки в приталеній бежевій сукні. За руку тримає школяра з червоним портфелем.
— Зарано боїтеся другого шлюбу невістки. За чоловіка, з яким зустрічається, заміж не піде. Їхні стосунки вичерпають себе до кінця зими. Вона не шукає заміну вашому сину. Все віддала б, щоб повернути коханого. Хоча молода, боїться доживати віку на самоті. Мріє народити доньку. З другим чоловіком її познайомить свекор. Це буде один із побратимів вашого сина. Хоч і ставитиметеся з підозрою, та приймете його у сім'ю.
2 
1
Коментарі