— Квитанцію на виграш відправив уперше цього року, хоч "Газету по‑українськи" виписую давно. Коли побачив себе в списках переможців, показав дітям. Вони засумнівалися. Кажуть, "Може, то однофамілець?" Передзвонив у редакцію. Там підтвердили, що виграв я, — розповідає киянин 65-річний Юрій Горбань.
Він передплатив "Газету по-українськи" на рік. Відправив у редакцію копію квитанції і виграв плазмовий телевізор.
— До цього мали звичайний. А цей плазмовий великий, — каже Юрій Володимирович. — Розповів друзям. Вони записали назву газети. Обіцяли, що собі передплатять. Один уже купив в кіоску п'ятничний номер "Газети по-українськи". Удома всі почитали, видання сподобалася. Сусіди по дачі виписали на перше півріччя 2018-го.
Юрій Горбань 40 років працював на хлібозаводі у столиці. Починав із старшого механіка. Був заступником головного інженера й заступником директора підприємства.
— Я планував поступати в будівельний інститут. Але в харчовому вчилися сусіди. Було зручно разом додому їздити, — говорить Юрій Володимирович. — Вони навчання згодом покинули, а я закінчив. Влаштувався на хлібокомбінат. Там познайомився з дружиною Наталією. Я старший за неї на три роки. Вона працювала начальником зміни. Між тим хлібом, що випікали тоді й зараз є велика різниця. Раніше хлібина "Українського" важила 1250 грамів. Була дуже смачна, бо випікали у спеціальній печі із сімома зонами. Кожна мала певну температуру, за якої паляниця дозрівала, набиралася смаку й кольору. Тепер хліб проходить через один тунель.
Юрій Горбань захоплюється рибальством і садівництвом.
— Я біля батьківської хати насадив 50 фруктових дерев. Торік груші гарно цвіли, але все зіпсували травневі заморозки. Одна вперше заквітла. Я обірвав цвіт, залишив лише одну квітку. З неї виросла груша вагою 900 грамів. У кінці саду протікає річка Роставиця. На вудочку ловлю там щуку, окуня, карася, — говорить Юрій Горбань.
Із дружиною Наталією Романівною живуть у шлюбі 38 років. Мають сина 37-річного Олександра та доньку Ірину, 33 роки. Виховують двох онуків.
Коментарі