"Уперше побачив сина на нашому весіллі"

 

— Едік утратив обидві ноги. Та я виходила заміж не за руки чи ноги, а за коханого чоловіка, — каже 29-річна Валентина ­Масько з Олександрії на Кіровоградщині. Три роки тому побралася з Едуардом Маськом, 31 рік. Чоловік брав участь в АТО. 16 липня 2014-го бронетранспортер, у якому перебував із побратимами, підірвали ворожі танки. Чоловік отримав переломи та важкі опіки. Одну ногу йому ампутували одразу, другу — за півроку.

Валентина й Едуард побралися в Київському опіковому центрі.

— Познайомилися за два роки до цього, — розповідає Валентина. — Едік швидко запропонував одружитися. Весілля відкладали через відрядження чоловіка. На той час він — старший лейтенант — служив у Запоріжжі. Згодом його відправили в АТО. Коли Едуард отримав поранення, вирішили більше не зволікати. Святкову церемонію влаштували в лікарні. З нами святкував чи не увесь медперсонал. Було майже 30 гостей — волонтери, медики й найближча рідня. Взяла і нашого новонародженого малюка Костю. Едік уперше побачив сина на нашому весіллі.

Едуард кілька місяців провів у лікарнях. Майже півроку лікувався у США. Там його протезували за кошти емігрантів з України.

— Коли чоловік повернувся додому, нашому сину було 7 місяців, — каже Валентина. — Всі разом проводили у двокімнатній квартирі 24 години на добу. Бувало всяке — емоційні зриви, стреси, депресії. Але з часом увійшли в одну колію. Чоловік і син вчилися ходити разом. Один — заново, а другий — уперше в житті. Чоловікові було складніше. У нього на одній культі від середини голені й до стегна повністю пере­саджена шкіра. До того ж після посиленого гормонального лікування у США з'явилася надмірна вага. Протези швидко натирали. Шкіра лопалася, утворювалися водянки й відкривалися криваві рани. Загоювалися лише за два тижні. Через це чоловік нервував. Поки більш-менш пристосувався, минув більш як рік. Часто просить мене — подай ноги. Так називає протези.

Нещодавно Едуард влаштувався на роботу. Працює диспетчером в Олександрійській авіаційній частині №2269.

— Півроку тому почали виїжджати сім'єю до родичів у село й на природу. Всі любимо рибалити.

×