"У мене син дорослий, жонатий та вже й дідусь, — пише Олена із міста Волочиськ у Хмельницькій області. — Має двоє доньок, одна заміжня, друга вчиться. Але син якийсь невезучий — що б не робив, нічого не виходить. Їздив на заробітки в Росію, у Португалії був чотири роки, але гроші за вітром ідуть. Осів удома, вирощував овочі, але тепер їх збути нема де. Ніби й не лінивий, а не клеїться нічого в нього. Народився 1 березня 1962 року".
Київський біоенергетик Наталя Федорчук, 57 років, каже, що страждає чоловік через гріхи в минулому житті:
— Ми помираємо, і наше тіло закопують у землю. А земля не хоче мертвих тіл, вона протестує, і життя людини повторюється багато разів. Треба будувати крематорії і спалювати тіло — тоді воно не заважатиме в новому житті. Сина Олени в минулому житті я бачу із шаблею — він рубає людей, кров на його спині, руках і ногах. Він був убивцею і катом. Щастя йому в цьому житті не бачити. До мене часто приходять такі люди, навіть маленьких дітей приводять. Коли мені бачиться військо Чапаєва чи Будьонного — допомогти не можу. Помирають ці люди страшною смертю. Є такі, яких змушували вбивати, і багато з них раділи вбиваючи. Олениного сина я бачу саме таким. Раджу йому просити в Бога прощення і багато фізично працювати. А цілителі йому не допоможуть.
"Я жити не хочу, втомилася від бардака, — пише Оксана з Київщини. — Я байстрюк з самого дитинства. Мене всі проклинали. Виросла, вийшла заміж, але тільки прийдемо до мами, так чоловік там нап"ється і починається. Розвелися. Маю двох синів. Вони такі ж нещасливі, як і я. Зараз доглядаю свою тітку, їй 86 років. Покинула Київ, приїхала в село. Рідня тітки не хоче її доглядати, тільки пенсію забирають".
Рідня тітки не хоче її доглядати, тільки пенсію забирають
— Жінка потрапила в родину, де її прокляли, — Наталя Федорчук дивиться на фотокартку Оксани. — У мене було так само: свекруха ненавиділа за те, що я добра й гарна. А світлих душею людей ненавидять відьми. Раджу Оксані молитися. Так вона вилікує себе і, можливо, зможе лікувати інших. Їй треба повернутися спиною до всього земного зла й не звертати уваги. Посійте квіти, дивіться у блакитне небо, моліться сонцю і просіть у нього сили. В Оксани світла душа. Навчіться опиратися злу, і цим ви продовжите своє життя. Ображатися і плакати не треба.
"Шановна гадалко, звертаюся до вас з останньою надією, — пише Тетяна з Миколаївської області. — Рік мого народження 1960-й, 8 лютого. Мені не везе на чоловіків. Із першим Сергієм розлучилася 19 років тому. Рік тому полюбила Аркадія — і він мене теж. Але нам заздрили. Аркадій покинув мене й поїхав за кордон. Тепер плачу й не знаю, чи повернеться він до мене?"
Цілителька Федорчук здивована зверненням Тетяни.
— Шановна гадалко?! Запам"ятайте: гадалка — не шановна, вона ніколи не дасть вам хорошу пораду, а навпаки — забере душу й управлятиме свідомістю. Тетяна не прислала фотокартку, тому, на жаль, не можу сказати, чи повернеться її чоловік. Біда ваша в тому, що чоловік поїхав на заробітки. Там усяке буває, тут я не можу допомогти. Ви маєте молитися і чекати на свого чоловіка, наповнювати позитивною енергією і себе, і його, не сердитися на нього, згадувати з любов"ю.
17 
1
Коментарі