"У кожної людини є ангел-охоронець. Я народилася о 12-й годині на Паску, коли правилося в церкві. Через це тричі воскресала, — розповідає 58-річна Світлана Демиденко з Черкас. — Мене розбив інсульт, коли гостювала у друзів в Америці. В Україні не вижила би. А там на 21-й день виписалася з лікарні".
Світлана Іванівна з 61-річним чоловіком Василем Демиденком мають у приватному секторі Черкас двоповерховий будинок. Господиня запрошує до їдальні. Каже, вони сплять у цій кімнаті, доки в будинку триває ремонт.
Демиденки згадують березень 2003-го. Світлана Іванівна гостювала у знайомих у Каліфорнії. 25 березня їй подзвонив чоловік. Розповів, що вночі на зупинці двоє незнайомців побили їхнього сина Геннадія.
— Він після першої ночі повертався від дівчини. Двоє попросили закурить, а тоді накинулися. У сина було з собою 10 гривень і читацький квиток. Після цього довго лікувався, на вісім місяців залишив навчання в університеті імені Шевченка в Києві, — каже Василь Демиденко.
Наступного дня Світлані Іванівні стало зле.
— Уранці встаю. Кажу, Аллочка (знайома Демиденків з Америки. — "ГПУ"), мою голову наче кліщами стиснуло. Далі нічого не пам"ятаю, бо знепритомніла, — витирає сльози жінка.
Черкащанку лікували в каліфорнійському шпиталі "Ель Каміно". Їй поставили діагноз "субарахноїдальний крововилив III ступеня".
— О шостій ранку дзвонить Алла. Каже, Свєті будуть робити операцію, — згадує чоловік. — Удома було 4 тисячі доларів, хотів їх переслати. Але чоловік Алли відмовився. Поклав Свєту в лікарню "Ель Каміно", де працює лікарем. Туди не кожен американець попадає, бо лікування дороге.
Американський професор Скотт Ваччорст зробив Світлані Демиденко 4,5-годинну операцію на голові. Розрізав череп, відкачав згусток крові. Жінка показує біля правої скроні 14-сантиметровий майже невидимий шрам.
— Не видно? Бо розрізали лазером, а не розбивали стамескою, — пояснює. — Отямилася — бачу: на ліжку сидять ляльки. А то ангели, — сплескує вона руками. — Чую голос: "Вставай і йди". Я пішла помаленьку в туалет. Томас, санітар, побачив мене на моніторі. Прибіг, вклав у ліжко, укутав пледом.
Нейрохірург сказав, що з таким крововиливом я єдина з українців залишилася жива
За 21 день Світлану Демиденко виписали додому.
— Наш нейрохірург сказав, що з таким крововиливом я єдина з українців залишилася жива. Головлікаря обласної лікарні Фесуна, артиста Андрія Миронова, улюбленця публіки, з таким діагнозом не врятували, — додає вона.
За операцію платили американські знайомі Демиденків. Пояснили, що зробили це в пам"ять про свою доньку, яка померла від саркоми.
"Уперше я ледь не загинула у п"ять років. Купалася у Дніпрі й потрапила у яму від земснаряду. Почала захлинатися, гукати на допомогу. Мати ледве встигнула витягти мене за волосся", — розповідає Світлана Іванівна.
Удруге жінка уникла смертельної небезпеки на п"ятий день після народження сина Геннадія.
— Ми з чоловіком сік чавили. Я нагнулася, щоб висипати з миски качани від яблук. У цей час на тумбочці вибухнула пляшка з шампанським. Горловина пролетіла в кількох міліметрах від моєї скроні. Уся стіна була в осколках, у плитку врізалося, а мене навіть не зачепило, — згадує вона.
Після цього подружжя двічі — 1978-го і 1981-го — потрапляло в автокатастрофи. Одна сталася в Кропивній Чорнобаївського району. Демиденки на своїх "жигулях" обганяли "запорожець". Той несподівано повернув. Після удару Світлана Іванівна тимчасово оглухла. Друга пригода сталася в Росії, у Брянській області. Поверталися з Москви додому. Перед тим на СТО їм погано закріпили колеса.
— Машина тричі перевернулася, а тоді стала на колеса, — згадує чоловік. — Ми дивом залишилися живі.
Світлана Іванівна народилася в сім"ї військового. Мала брата, старшого за неї на 11 років. 13 років тому він помер від серцевого нападу.
Жінка працювала в торгівлі, нині на пенсії. Василь Демиденко родом із Москаленків Чорнобаївського району. Працював на заводі телеграфної апаратури. Останні 12 років — електрик на "Черкаситеплокомуненерго". Має старшого брата Анатолія.
— Ми познайомилися в Черкасах, — розповідає жінка. — Василь поспішав на побачення до своєї дівчини. Помітив мене на зупинці, провів до воріт. Питає, що роблю ввечері. Кажу, буду прати. "А завтра?". "Прасуватиму". Зустрічалася з ним рік. А тоді прямо з пляжу Васічка повіз мене на таксі розписуватися. Мені було 24, а йому — 27 років. Ми разом 34 роки.
30-річний син Демиденків працює юристом у міськвиконкомі. Його брат-близнюк Руслан помер за дев"ять днів після народження. Лікарі діагностували пневмонію.
1949, 17 квітня — Світлана Гречко народилася в Кам"янці на Черкащині в родині військовослужбовців
1954 — переїхали до Черкас; ледь не втопилася
1973 — вийшла заміж за Василя Демиденка з Москаленків Чорнобаївського району Черкащини
1977, 5 серпня — народилися близнята Геннадій і Руслан, Руслан не вижив
1995 — почали будуватися в Черкасах
1977 — купили "жигулі" першої моделі
1978 — потрапили в аварію під Кропивною Чорнобаївського району на Черкащині
1981 — потрапили в аварію у Брянській області Росії
1987 — купили одну з перших у Черкасах "волгу"
2003, березень — у гостях у подруги в Америці Світлану розбив інсульт
3 
35413
Коментарі