"Торік узяв кредит, із одногрупником відкрив ігрову кімнату в торговельному центрі, — пише 32-річний Роман із Київщини. — Ледь пережили карантин і вціліли після бойових дій на території області. У травні відновили роботу. Але тепер наш бізнес знову прикрили через ракетні обстріли. Кредит треба повернути. Власник торговельного центру вимагає платити оренду, а це 80 тисяч щомісяця. Не знаю, що робити далі. Обладнання виставили на продаж, але ніхто навіть не телефонує. Через проблеми в бізнесі часто сваримося з дружиною".
Вкладає а конверт фото з дружиною Ольгою і кумом Назаром. Перед ними на столі — тарілка з полуницею і пляшка шампанського. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.
— Зробіть усе для того, щоб зберегти сім'ю. Уникайте відвертих розмов із дружиною, коли знервовані. Погуляйте із собакою чи вийдіть на пробіжку. Це допоможе охолонути й не наговорити зайвого коханій людині. Лише поруч із цією жінкою будете щасливий та успішний. До осені вдасться продати обладнання і відкрити продуктовий магазин біля дому, про який мріяли зі студентських часів. Прислухайтеся до порад дружини.
"У 49 років доля звела з Олексієм, — розповідає в листі львів'янка Оксана, 53 роки. — Я мала чоловіка і двох дітей, але давно не була кохана. Працювала на двох роботах, щоб сім'я ні в чому не мала потреби. А чоловік витрачав гроші й розважався. Коли їхала в село до мами, зупинився підвезти чоловік, який годиться в сини. Ми розговорилися. Йому потрібні були послуги нотаріуса, я залишила візитку. Він написав увечері, але повідомлення було неділового характеру. Олексій запросив на зустріч, яка стала нашим першим побаченням. За місяць я вирішила розлучитися з чоловіком, хоча це не сподобалося ні нашим дітям, ні моїм батькам. Через пів року ми почали жити разом. Але тільки зараз він запропонував узаконити стосунки. Боюся, щоб штамп у паспорті не зіпсував усе, що маємо".
— Одруження ніяк не вплине на стосунки, над якими удвох працюєте щодня. Йому доводиться відбиватися від тиску батьків, які не бачать вас у ролі невістки. Вам — захищати особистий простір від порад подруг і дітей. Досить виправдовуватися через вибір. Вам добре поруч із цим чоловіком. Ні вік, ні соціальний статус не повинні стати на заваді. Розпишетеся восени. Війна змусила багатьох переглянути погляди на стосунки. Тому саме зараз розлучаються ті, чиє сімейне життя тріщало по швах останні кілька років. І одружуються пари, які роками були в цивільному шлюбі.
"Два роки тому почав встановлювати сонячні батареї, — пише 43-річний Володимир з Івано-Франківщини. — На цей рік були великі плани. Бізнес мав окупитися, але через війну майже немає замовлень. Дружина з дітьми виїхали до тещі в Португалію. Повертатися не хочуть. Спочатку дзвонили двічі на день, а тепер — двічі на тиждень. У жінки там хороша робота, діти ходять у місцевий садок. Самому вдома складно. Пробував їй це пояснити, але слухати не хоче. Мине ще кілька місяців, нам не буде про що говорити. Виїхати не можу, почати нову справу нема за що".
Біоенергетик запалює свічку. Кладе долоню на фото подружжя. Чоловік у зеленій футболці обіймає жінку у джинсовому сарафані. Обоє в сонцезахисних окулярах.
— Дружина кохає вас, та не завжди вміє продемонструвати почуття. Не повертається в Україну, бо боїться ракетних обстрілів і хоче вберегти дітей від війни. Годі думати про розлучення. Відсвяткуєте у шлюбі ще не один ювілей. Не кидайте справу, яку любите. Проблеми з бізнесом тимчасові. Скоро замовлень побільшає. Наступного року заробите, як за два.
"Батько має хворобу Паркінсона, але не хоче, щоб із ним жила доглядальниця, — пише 54-річна Галина з Сумської області. — Ми з сестрою через день навідуємо його, але цього недостатньо. Уночі він сам. Боюся, що нас не буде поруч, коли йому треба допомога. Хочу продати його будинок у селі й перевезти тата ближче до нас. Чоловік проти, щоб він жив із нами, бо вони не люблять один одного. Підшукала для батька однокімнатну квартиру на сусідній вулиці. Виставила оголошення про продаж хати, але ще до війни ніхто не телефонував, а зараз і поготів".
— Сестра наполягає перевезти батька в пансіонат. Ви на це не погодитеся, бо любите його більше за всіх. Продати дім під час війни не вдасться, бо область часто потерпає від обстрілів російських окупантів. Але зняти квартиру за пів ціни зумієте. Батько погодиться на переїзд, якщо виконаєте його бажання. Зберіть татових друзів і сусідів, щоб зміг попрощатися. Підтримка вселить у нього віру в те, що повернеться в рідні стіни.
"Сусідка поховала чоловіка чотири місяці тому, — розповідає в листі 53-річна Тетяна з Київської області. — Недавно він наснився. Сердився, що не поклала у труну його годинник. Інна спитала, як йому цю річ передати. На що він сказав: "Через Женю". Наступного дня в селі померла баба Євгенія. Інна пішла до її доньки й розповіла про сон. Діти покійної дозволили покласти у труну Сашин годинник. Після цього снитися перестав. Але з сусідкою відбуваються дивні речі. Вона передчуває, коли хтось з односельців має померти".
Вкладає в конверт фото Інни — кароокої білявки з кучерявим волоссям. Жінка у плетеній бузковій кофтині, має намисто з бісеру на шиї.
— Це не дар чи суперздібності, а справжнє випробування для людини. Має надто загострену інтуїцію. Скоро ці відчуття минуть. Інна повернеться до звичного життя і передчувати смерть односельців перестане. Чоловік насниться, коли в хаті з'явиться інший. Інна не скоро наважиться на нові стосунки, але саме вони врятують її від депресії.
"Отримала листа від чоловіка, який називає себе моїм татом, — пише вінничанка Олеся, 39 років. — Я виросла з вітчимом. Батько нас покинув, як мені було 2 роки. Коли запитувала про нього, в мами псувався настрій. Розповідала, яким негідником був. Плакала й казала, що я щороку стаю все більше схожа на нього. Почала шукати тата, коли поїхала вчитися у столицю. Вийшла на його сестру. Тітка сказала, що батько живий, але виїхав за кордон, і контактів не дала. Я лишила свої і 20 років марно сподівалася, що він подзвонить. Не знаю, чи війна, чи хвороба спонукали його написати мені. Довго вагалася, чи відповідати. Мати проти того, щоб я поїхала до нього в Угорщину. Чи варто бачитися з ним?"
Біоенергетик кладе долоню на фото брюнетки з перманентним макіяжем губ і брів та родимкою на бороді.
— Як би не корилися волі матері, на зустріч із батьком поїдете. Він не наважиться перетнути кордон. Не через війну. Його вік дозволяє пересуватися вільно. Має в Україні багато ворогів, які чатують на його повернення. З махінаціями давно зав'язав, але багато кому заборгував гроші. Будь-які контакти з рідними обірвав, щоб не мати вразливого місця. Коли пропонуватиме кошти, не відмовляйтеся. Завдяки його матеріальній підтримці зможете придбати житло для сім'ї. Це знайомство стане знаковим для вас обох. Дізнаєтеся багато цікавого про родину по батьковій лінії.
2 
1
Коментарі