"2006-го я побував в гостях у дочки на півдні Франції в місті Перпіньян. Там мене познайомили із французом П"єром Маку — людиною шанованого віку, жвавою, із веселим поглядом, чіткою мовою й надзвичайно гарною пам"яттю. Нині йому 85. П"єр попросив допомогти розшукати дорогу йому людину — українку Марію Єнаци.
1943 року його як учасника руху опору проти фашистів кинули в концентраційний табір. Згодом перевели в невелику заводську тюрму, що розташовувалася на території військового заводу в Кирхмезері поблизу міста Бранденбурґу у Німеччині. У в"язниці було два бараки. Один — для полонених французів, інший — для дівчат із СРСР.
Щодня з ранку до вечора в"язні ремонтували німецькі танки й гармати. Якось до полонених французів призначили бригадиром радянську дівчину Марію. Не розуміючи мови, та зуміла завоювати повагу французів. А молодий П"єр закохався в неї. Таємні зустрічі тривали два роки.
Таємні зустрічі тривали два роки
Як скінчилася війна, П"єр обіцяв забрати Марію до Франції. 3 травня 1945 року вона подарувала Перію (так Марія називала хлопця) своє фото. А 12 травня закохані покинули Бранденбурґ і поїздом вирушили до Франції. Але того ж дня ввечері на кордоні Франції прикордонники роз"єднали молодят: почала діяти міжнародна конвенція про повернення інтернованих до своєї країни. Наступного ранку Марію відправили в Радянський Союз.
П"єр розшукував кохану, але марно.
Минули роки. П"єр одружився, виростив дітей. Працював на високих службових посадах. І постійно носив у портмоне біля серця фото Марії. Знаючи, що через стільки часу розшукати її надії мало, француз востаннє подивився на фотографію коханої й передав її мені. На зворотньому боці надпис: "На згадку Перію Маку от Марии Енацы во время лагерной жизни в Германии в Кирхмезеру. Жилаю тоби счастья в твоїй жизни. Незабувай нашу дружбу. 3.05.1945 года".
Можливо, жива Марія або знайдуться її родичі, і П"єр отримає важливі новини. Адже він стільки років живе надією".
Листа надіслав учитель французької мови Микола Курсенко з м. Жашків Черкаської обл.
Пошукова служба чекає листів із фото
Пошукова служба "Газети по-українськи" допомагає шукати людей на території України. У листі до редакції подайте якнайбільше інформації про розшукуваного, надішліть фотографії. Не забудьте вказати ваші паспортні дані, повну зворотну адресу і телефон.
Якщо шукають когось із ваших знайомих, повідомте розшукуваного або редакцію.
Листів з поміткою "Пошукова служба "Газети по-українськи" чекаємо за адресою: а/с 67, Київ-53, 04053.
Коментарі