Вінничанка 21-річна Катерина Мазуренко на правій руці вище ліктя витатуювала змію, обвиту навколо меча. Вірить, що це принесе їй успіх у рік Змії.
Зустрічає біля свого будинку в центрі міста. У ньому живе з матір'ю, 53-річною Тетяною.
— З мамою ніяк не вживуся. Одні сварки, — проводить до котеджного будинку. — Мої друзья і одежа їй не нравляться. Мамка страховим агентом робить, то їй дико, що я устраююсь продавцем чи у фотослужбі. Шо не зроблю, всьо не так. Це бісить до ужаса. Сьогодні з бойфрендом Дімою підемо дивитися квартиру біля моєї роботи. Звідси скоро дремену. Хочеться взрослого життя і мати всьо своє.
Катерина працює в нічному відділі супермаркету "Форум".
— Сьогодні спала до обіду, бо з нічної зміни. Покупатєлєй море приходить, до кожного треба улибнутися, ласково заговорити. До ранку щелепи аж болять, — зачісує фарбоване чорне волосся. — Про наколку Змії місяць думала, щоб потім не пожаліти. Зо три роки назад з дурі набила котячі лапки на животі. Через місяць дивлюся на них, а вони там ні в тин ні в ворота. Біжу опять до татуїровщика Діми Шпунтова. Кажу, перероби їх. То з них получилися розочки. Третього разу б не пережила. Два тижні рани заживають, і дуже чухається шкіра.
Має ще п'ять татуювань. Поки що жодну не збирається видаляти.
— Якорь набила в пам'ять про двох хлопців з Одеси, які загинули один за одним. З ними познакомилася на футболі, — показує тату. — Як сказала мамі про наколку Змії, три дні слухала скандали.
Полюбила змій із 5 років. У мамки випрашувала гроші на білет і по три рази в день бігала в тераріум. Брала змій на руки, обмотувалася ними. До сіх пор десь валяється фотка, як я з пітоном стою. Якби зараз по хаті щось проповзло, геть би не здрогнулася. А як побачу павука, підскакую до потолка і стягую пилєсосом.
Якби жила сама, то тримала б пітончика. Мама стала називати мене зміючкою. З хлопцем Дімкою ще ні разу не посварилася. Це вже харашо, бо я вспильчива. Не вмію стриматися. Змія — символ спокойствія. Може мене це усмирить.
На роботі зацінили моє тату. Пару дівчат собі хочуть таке зробити. Але дальше балачок діло не йде. Через свій характєр раз увольнялася з "Форума", бо всьо достало. Покупці вивели з себе. Написала заяву й пішла. Через півроку назад вернулася. Тепер покупці йдуть до мене, як бджоли на мед. Прийде літо, тьма їх буде через наколку. На роботі трохи обіжаються, що прибиваю клієнтів до себе таким образом.
Коментарі