43-річна Емілія Мартон із райцентру Перечин на Закарпатті вісім років тому почала малювати картини. Дар у неї з"явився внаслідок стресу — передчасної смерті матері.
— На початку 2000-го в мами стався інсульт. Півроку промучилася, у 68-річному віці спочила. Мама у всьому мені потурала. Я хотіла вчитися грати на піаніно. Батько сказав, що для нашої сім"ї це дорого. Тоді мама віддала мене на скрипку, — розповідає. — Коли нам було по 15 років, деякі ровесниці мали вже фраєрів. На річці засиджувалися до одинадцятої ночі. Ідуть рибаки і кажуть: "Молодьож, ви що, під місяцем загоряєте?". Бувало, що деякі батьки приходили за своїми дітьми і сварили їх. Мої такого не робили — довіряли мені.
Смерть матері її вразила.
— Мама працювала в школі вчителькою математики. Учні любили її. При зустрічі мамині учні можуть окликнути мене Оленою Іванівною. Я схожа на матір. Одягаю її плаття, спідниці, прикраси. Ось і ці золоті сережки з рубіном на моїх вухах — мамині. І чорна шкіряна сумка також.
За півроку після смерті матері побачила пророчий сон.
— Наснилося, що стіни нашої квартири завішані картинами. Біля мене наче стоїть ужгородський художник Ечі Семан, і ми обговорюємо якісь полотна. З Ечі я зустрічалася лише раз, у 23 роки. Зайшла до кафе, купила морозиво з вершками, присипане горішками. До мене підійшов незнайомий чоловік напідпитку, став запрошувати до ресторану, до себе в майстерню. Назвався художником Ечі Семаном. Я йому відмовила.
Прокинувшись, Емілія зрозуміла, що обговорювала з ним власні картини. Через рік по смерті матері взяла аркуш паперу і намалювала тушшю іриси.
Зустрічалися більше півроку. Уже збиралися одружитися, але я дізналася про його зраду
Над картиною працює два-три місяці. Роботи не продає, дарує знайомим на дні народження, весілля. Два полотна із зображенням церков віддала братові.
Останні кілька місяців почали снитися ікони.
— Бачила в одному сні Марію з Ісусом на руках. Хотіла б намалювати таку. Я ще жодної ікони не насмілилась намалювати.
— Інколи сниться, що я з мамою за столом сиджу і розмовляю. Після цього щось погане трапляється. Чотири роки тому наснилося, що моя подруга Мирослава Мельник з нами сидить. Це дочка директора фестивалю "Червона рута" Тараса Мельника. Зранку подзвонила Мирославі, попросила бути уважною у всьому. Через три дні почула, що вона на машині розбилася. Я місця собі не знаходила. Намалювала її серед семи ангелів.
Емілія живе в трикімнатній квартирі з 73-річним батьком. У шлюбі не була. Брат 49-річний Віктор живе з сім"єю в Ужгороді.
— Я — однолюб. У 15 років закохалася в місцевого хлопця. Саша був старшим на п"ять років. Він мене не помічав. Багато років таємно кохала. Він устиг одружитися, розлучитися. Новий 2001 рік святкували в одній компанії. Саша звернув на мене увагу. Ми зустрічалися більше півроку. Уже збиралися одружитися, але я дізналася про його зраду. Не змогла пробачити. Ще й випивав часто.
13 
1
Коментарі
1