У понеділок у столичному ресторані "Томас" екс-голова Секретаріату президента і віце-спікер парламенту Олександр Зінченко відзначив своє 50-річчя. Дружина Ірина та доньки подарували йому тенісний стіл.
Іменинник у світлому костюмі стоїть біля столу. Розмовляє з колишньою прес-секретаркою Олесею Божко, 25 років. Запитує, чому жінка не принесла на свято своє маля.
— Та воно плакало б, — відмахується Олеся. — Вирішила, нехай краще з татусем посидить. Він ще кілька тижнів тому з роботи відпросився, аби я могла вас привітати.
Розповідає, що подарувала шефові книгу його улюбленого письменника Фаріда Закарія "Майбутнє свободи", англійською мовою. Говорить, що працювала із Зінченком рік у секретаріаті.
— Перейшла із МЗС після помаранчевої революції. На Майдані Зінченко захоплював мене своєю енергійністю, слухала усі його виступи. Тоді вирішила, що хочу працювати з ним.
Рік тому Олеся дізналася про свою вагітність.
— Не знала, як сказати Олександрові Олексійовичу. Роботи багато, політичне життя в розпалі, а тут таке, — розводить руками. — Але вибрала момент, коли в нього був гарний настрій, і зізналася.
Додає, що, коли повідомляла своєму чоловікові про вагітність, хвилювалася менше.
— Перші кілька секунд шеф мовчав. Потім почав вітати, побажав здоров"я. Наказав не запрацьовуватися, — бере до рук апельсиновий сік.
Зінченко хитає головою:
— Мені не вперше чути таке. Маю двох доньок, 27-річну Катю та 24-річну Саню, — проводить рукою по подарованій книзі. Каже, що має російський переклад Закарія, але мріяв почитати твір в оригіналі.
Розповідає, що першими його привітали дружина Ірина та доньки.
Портьє несе букет і білий конверт
— Прокидаюся, а вони запрошують: "Тату, ходи у вітальню. Там на тебе чекає сюрпиз". Заходжу, а там — тенісний стіл! У нашій родині люблять спорт. Без доньки Каті у школі не проходила жодна естафета. Кілька років вона вела спортивні новини на телеканалі "Інтер".
На всіх родинних святах Зінченки співають "Червону руту".
— Дуже люблю цю пісню. Я заспівую, інші підхоплюють. А потім усі імпровізують.
До Зінченка підходить портьє, несе букет і білий конверт із логотипом телеканалу "Інтер". Іменинник розпаковує його, читає.
Сходами піднімається директор офтальмологічного центру "Зір" Людмила Казанець. Олександр Зінченко розпливається в усмішці, відкладає конверт. Міцно пригортає жінку до себе. Легенько щипає її за щоку. Людмила Іллівна сміється, кладе йому голову на плече.
— Ми разом об"їздили пів-України. Перевіряли зір у сільської дітлашні, сиріт, — пояснює лікарка.
— Як справи з приміщенням? Вітя допоміг? — питає іменинник.
— Так, — киває жінка. — Зробили ремонт, стіни і дах полатали.
— Завтра операцій немає? — уточнює Зінченко.
Жінка заперечно хитає головою:
— Сказала, що йду до вас. Усі операції перенесли на день.
— Отже, коньяк?— енергійно запитує ювіляр.
— Ні, горілку, — каже Людмила Іллівна.
— Чудо-жінка, — усміхається іменинник. — І руки у неї ніколи не тремтять.
Заходять посол республіки Казахстан Амангельди Жумабаєв та бізнесмен Володимир Соколовський, 40 років. Посол тримає букет різнокольорових троянд. Володимир несе конверт розміром метр на півтора, запакований у золоту фольгу.
— Це ікона Олександра Невського, — пояснює Соколовський. — Виконана з бурштину, який видобувають на Рівненщині. Вона вже освячена в церкві.
Директор компанії "Укроборонсервіс" Олександр Шарапов дістає з пакунка ікону Божої Матері. Каже, що вона благословляє солдата на ратний подвиг в ім"я своєї держави. Зінченко опускається на коліна, цілує ікону.
Просить офіціантів піднести ще бутербродів. Каже, що чекає багато гостей.
— Жоден день народження не обходився без мого викладача з Чернівецького університету Миколи Ткача. Зараз йому 64 роки. Він друг сім"ї. Цього року теж має бути. Президент Віктор Ющенко привітав свого радника Олександра Зінченко букетом квітів.
Коментарі