26листопада по обіді в сім"ї Кучирин із села Печеніжин Коломийського району на Івано-Франківщині народилася четвірня: троє хлопчиків та дівчинка. Доти в подружжя не було дітей 18 років.
40-річна Оксана працювала вчителькою в сільській школі-інтернаті. Її чоловік Василь, 45 років, має власний бізнес — продає будматеріали. Подружжя їздило на заробітки до Німеччини. Звели власний будинок на околиці села. Доти жили в чоловікової матері Євдокії.
Оксана Кучирин завагітніла у квітні. Перед тим їй продували маткові труби.
— На УЗД в Івано-Франківську лікар сказав, що буде трійня. А за два тижні апарат показав ще й четверте серцебиття, — розповідає Василь. — Попереджали, що виносити всіх буде тяжко. Тому двох радили забрати.
Перші три місяці вагітності Оксана жила в селі. Потім, за порадою чоловікового двоюрідного брата Ореста, поїхала до столиці. Орест працює гінекологом у Коломиї, тож дав їй направлення. Останні місяці жінка лежала в 4-му столичному пологовому будинку на Оболоні.
— Вагітність проходила з ускладненнями. Була загроза викидня, — зауважує головний акушер-гінеколог України В"ячеслав Камінський, який консультував майбутню матір.
Приїхав із провінції, а тут із такою повагою ставляться
Василь провідував Оксану щотижня.
— Вона стала дуже великою, — показує руками коло. — Четверо дітей разом важили 5 кілограмів 100 грамів. Ще три плаценти (двоє були в одній. — "ГПУ"). Разом із водами це 8 кілограмів.
Пологів очікували 22 грудня.
— Але на початку сьомого місяця вагітності якось уночі Оксана чхнула, і в неї почалася кровотеча. Лікарі стали готувати її до кесаревого розтину, — розповідає чоловік.
До київського пологового будинку N4 з"їхалося 100 фахівців. Жінку оперували троє лікарів.
— Біля пологового будинку стояла купа машин, лікарі металися туди-сюди. Дітей виймали через кожну хвилину. Першими народилися троє хлопчиків, вагою 1390, 1080 і 1370 грамів. Дівчинка, вагою 1300 грамів, з"явилася останньою. Дітям одразу ввели ліки, які підтримують легені. Нам їх дістала Ірена Кільчицька. Вона, здається, заступник київського мера, — уточнює Василь. — Із нас не взяли ні копійки. Усе за рахунок лікарні. Мені приємно, бо хто я такий? Приїхав із провінції, а тут із такою повагою ставляться.
Четверо дітей Кучирин лежать у столичному "Охматдиті". Жінку обіцяють виписати наприкінці тижня.
Василь пояснює, що вони будуть у Києві щонайменше місяць:
— Треба, щоб дітки трохи поправилися. Тут за ними гарний догляд, а вдома що ми самі зробимо?
Просить, щоб влада Коломиї допомогла.
— Думаю, поможуть діток додому перевезти. Не повезу ж я їх у машині, як картоплю. Сім"ю сам зможу забезпечити. Я маю бізнес, торгую будматеріалами. Житло теж є: хата — 140 квадратних метрів. От тільки однієї дитячої кімнати замало. Доведеться зал переробити, — ділиться планами.
З іменами для дітей Кучирин іще не визначилися. Кажуть, назвуть їх за церковним календарем.
1962, 16 травня — Василь Кучирин народився в с. Печеніжин Коломийського району на Івано-Франківщині
1967, 4 липня — в цьому ж селі народилася Оксана Сметанюк
з 1982 — Василь вісім років працює токарем у Печеніжині на заводі "Індуктор"
з 1985 — Оксана 12 років працює вихователькою в місцевій школі-інтернаті
1989, 6 серпня — одружилися
1997 — поїхали на заробітки до Німеччини
2000 — заселилися в новий будинок
1999, листопад — Василь відкрив фірму з продажу будматеріалів
2004 — помер його батько Василь Юрійович
2007, 26 листопада — в подружжя народилася четвірня
3 
35413
Коментарі