"Навідував у лікарні. Він подарував банку меду"

 

Місяць не дожив до 67-го дня народження волинський письменник і журналіст Василь ПРОСТОПЧУК. Хворів на цукровий діабет. Помер у лікарні.

— Він знав про хворобу. Але не бе­рігся, — каже письменник 73-річний Михайло Слабошпицький. — Василь жив на повну силу і працював до останніх днів. Я навідував його в лікарні й було помітно, що він почувався зле. Через силу жартував, намагався бути веселим, як завжди. Подарував банку меду. Це була його звичка: не відпускати гостя без подарунка.

Василь Простопчук народився у селі Поповичі Ковельського району Волинської області. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка. 1979 року очолив волинський тижневик "Віче-інформ".

Став автором майже 30 поетичних, сатиричних і ­дитячих книжок. 2003-го видав найменшу книжку, що була у продажу — "Що у ста на устах". Має 32 ст., її розмір — 2,8 на 2 см. У своєму заміському будинку створив музей "Подалі від ближнього" — показував там комуністичні пам'ятники.

— Василь Простопчук дружив із моїм батьком, — говорить 39-річний Іван Мирка. — Був цікавою особистістю. Викликав емоції, спонукав до дії. Якось Василь Васильович прийшов до тата на день народження і подарував йому свою книжку з підписом. Я узяв почитати, а він забрав і запропонував робити це разом. Реготали. 2014 року я працював у Волинській ОДА. Коли зустрілися з Василем Васильовичем, він сказав: "Маєш зробити щось таке, аби свою фамілію не опозорити". Вийшла його стаття "Дороги мають стати національною ідеєю". Після цього з Луцька проклали трасу до Львова і Володимира-­Волинського.

У Василя Простопчука залишилися дружина, двоє дочок, зяті й онуки.

×