На олімпійській спортивній базі в Кончі-Заспі під Києвом тренуються претенденти на участь в Олімпійських іграх 2012 року. У великій залі займаються борчихи. Стоять у парах, по черзі намагаються збити одна одну ногами. Після тренування качають прес, лазять по канату.
— Тут більшість дівчат — папині доці, — говорить 25-річна Наталя Синишина. — Мене спочатку тато тренував. Хотів, аби в нього син-борець був. Але з мого старшого брата спортсмена не вийшло. Він у бізнес подався, машинами займається. Тому папа віддав мене спершу на дзюдо, а тоді вчив вільній боротьбі. Це спорт для кручених дівчат, тут можуть і синяків наставити, і руки викрутити. Удома тижнями не буваю. Батьки підтримують. Чоловіка буду теж спортсмена вибирати, щоб розумів мене.
Наталя знімає взуття, в якому тренувалася. Показує підшитий за підкладку кросівка хрестик.
— Нам не можна носити цепочки та кульчики. А я віруюча. Мій священнк сказав, щоб ні в якому разі не знімала хрестика. Купила в церкві срібного, освятила і сховала в підкладку кросівка. Я в них завжди виступаю. Ніяких амулетів не ношу, бо це не від Бога. Спортсменки вірять у "щасливі" майки і куртки. Перший раз одягають річ, роблять найскладніший трюк або прийом. Якщо вийшов — одяганка щаслива. Якщо провалився — то завжди в цьому вбранні не таланитиме. Усі вірять у забобони, що на змагання не можна одягати чистий одяг. Треба звечора спортивний костюм одіти і поносити хоч годинку.
Спортсменки стрибають одна на одну.
— Це вони так дурачаться, — каже Наталя. — Хлопці з нами люблять у градусніки грати. Коли на вулиці тренуємося, ловлять, перевертають догори ногами і ставлять головою у сніг. Питають, яка температура. Але так вони частіше з гімнастками роблять. До борчих не пристають. Ми ж і здачу можемо дати, перевернути, скрутити.
Борчихи переодягаються в кутку зали, доки чоловіки виходять тренуватися.
— Із хлопцями в нас важко, на мене ніхто не дивиться, — говорить 23-річна Мар'яна Квитковська. — Я не худенька і тендітна, мене не вдариш. Коли знайомлюся, ніколи спершу не зізнаюся, що спортсменка. Чоловіки самі здогадуються. Коли дізнаються, що займаюся вільною боротьбою, просять через бедро кинути. Чомусь цей прийом усім подобається. Було таке, що нахального ухажора доводилося на місце ставити, руки скрутити. За зап'ястя стиснула, і він уже в шоці. Бояться сильних.
Скаржиться, що під час критичних днів не всі тренери дозволяють відпочивати.
— Місячні в нас не такі, як у звичайних дівчат. Часто затримуються, йдуть ледь-ледь. Кажуть, що через це завагітніти важко. Їмо ми все, що й інші. Палити і пити не можна зовсім. А більше ніяких обмежень. Це гімнасткам важко, їм нічого солодкого їсти не можна. Як зважуються, то за кожен зайвий грам ганяють залою.
8 
35413
Коментарі