"У шлюбі з чоловіком прожили 13 років, — пише в листі 34-річна Олена з Івано-Франківщини. — Не раз зраджував мені, але я прощала. Жили зі свекрухою. Вона просила мене не розлучатися. Часто повторювала: "Гроші приносить, удома ночує. Тебе не б'є. Нормальний чоловік. Чого тобі ще треба?" Так я змирилася. Доки не зустріла Петра. Він удівець. Сам виховує доньку Катерину. У мене дітей нема. Наші побачення швидко переросли в роман. Я пішла від чоловіка. Але довго з Петром жити не змогла. Його донька мене ненавидить. Поставила батька перед вибором: я або вона. Знімаю окрему квартиру. З Петром бачимося щодня, але як знайти підхід до його дитини, не знаю".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Сканує долонею фото Олени. Вона кучерява блондинка, носить сині лінзи. На шиї має бірюзове намисто.
— Порозумітися з Катериною допоможе мати Петра. Бабуся знає підхід до дівчинки й допоможе вам знайти спільну мову. Не тисніть на дитину. Вона звикатиме поступово. З переїздом до їхньої оселі краще зачекати ще кілька місяців. У лютому довідаєтеся, що вагітна.
"Не перестаю вірити в дива, — пише тернополянка Людмила, 26 років. — Два роки тому лікарі давали мені пару місяців. Поставили діагноз рак. Лікувати бралися тільки в Ізраїлі. Батьки опускали руки. Родичі й друзі шукали гроші. І вже через три тижні я була в одній із найкращих клінік світу. Хіміотерапії та операції дали результат. Рак відступив і я повернулася додому. Про одруження не могло бути мови. Мала хлопця, який кликав під вінець. Коли дізнався про мій діагноз, покинув. Зневірилася у почуттях, доки не зустріла свого Андрія. Одружилися. Зізналася йому, що дітей мати не зможу. Проте знову сталося диво, я завагітніла. Донечка народилася недоношеною, але стала неймовірним щастям для нашої сім'ї. Тільки випробування на цьому не закінчилися. Чоловік сказав, що зрадив мені. Це сталося один раз. Він був нетверезий. Клянеться, що такого більше не станеться, а я пробачити не можу".
— Не розривайте шлюб із чоловіком. Він спокутує свою провину й понад усе хоче повернути вашу довіру. Відпустіть гнів і сумніви. Разом ви пройшли багато випробувань. Довіртеся коханому. Пробачте і дайте другий шанс. Не пошкодуєте про таке рішення.
"Онука три роки тому вийшла заміж, а діток не має, — пише вінничанка Галина Олександрівна, 64 роки. — Ми не знаємо, в чому причина. Коли до нас нарешті завітає лелека й принесе правнуків? Чотири роки тому купили корову. Коли чоловік у перший день вів її пастися, сусідка перебігла йому дорогу з порожнім відром. Наступного дня корова почала кульгати. Ветеринар сказав, що скрутила ногу. Мусили здати. 14 січня 2015 року та сама сусідка прийшла вранці під ворота поздоровляти нас із Василем. Не знаю, чи щось підсипала, чи підлила. Через місяць чоловік раптово помирає. Лікарі кажуть, що інфаркт, хоча на серце він ніколи не скаржився. Цього року, коли вибирала на городі часник, знайшла яйце. Боюся, що тепер мене сусідка хоче звести зі світу".
— Події є збігом обставин. Дарма наговорюєте на сусідку. Вона вам заздрить, але до чарів не вдається. Знайдене яйце знесла курка. Закляття на ньому нема. Навесні наступного року онука завагітніє. Чекайте на народження правнучки.
"Тричі виходила заміж за свого чоловіка, — пише 49-річна Галина Яківна з Житомира. — 2004 року розлучилися. Бо в такий спосіб він швидше міг отримати пільгову квартиру. Через рік знову узаконили стосунки. Але коли Данилу виповнилося 40, він зрадив мене. Про коханку я довідалася через наших кумів. Того ж дня виставила його за поріг. Важко переживала розлуку. Він півроку прожив у своєї Лєни, доки вона не вигнала. Почав пити. Ночував у свого собутильника Гріши. Два роки я не цікавилася його життям. А коли побачила на вулиці — худого й розхристаного, пожаліла і знову прийняла. 2011 року під ялинкою знайшла обручку. Ми розписалися, хоча я цього не хотіла. Після тривалого лікування із випивкою зав'язав. Але вже два роки як знову вживає. Підсів на азартні ігри. Набрався кредитів. Програв у карти квартиру, яку ми купили для сина".
— Думаєте, чи не розлучитися втретє. Попереду затяжне лікування від алко- та ігрової залежності. Та хіба не обіцяли одне одному бути разом і в горі, і в радості? Коли ви познайомилися, він їхав на побачення до іншої жінки. Міг сісти в наступний автобус чи вийти на одну зупинку раніше. Але доля звела вас разом. Багато випробувань позаду. Наступного року готуйтеся до весілля сина. Скоро станете бабусею.
9 
35413
Коментарі