"Маємо з чоловіком сина і доньку, — розповідає в листі 52-річна Оксана Юріївна з Черкас. — Обоє успішні, з хорошою роботою, але досі без пари. Мрію, щоб створили сім'ї. Вони на це заслуговують. Донька хоче купити квартиру. Але нічого путнього за місцем працевлаштування знайти не може. Може, роботу варто змінити? Чи краще купити житло подалі й добиратися на роботу довше?"
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта фото брата з сестрою. Вони обоє кирпаті, світло-русі, з блакитними очима.
— Донька вийде заміж за рік, а син парубкуватиме до 2022‑го. Першого онука няньчитимете за три роки. Молодята не спішитимуть із дітьми, доки не завершать ремонт у квартирі. Донька роботу змінить до того, як придбає житло. Ціни на нерухомість улітку впадуть, тож вдасться зекономити трохи коштів на техніку й меблі. У декреті сидітиме п'ять років, бо після хлопчика народить дівчинку.
"Діти 30 років живуть у шлюбі, — розповідає у листі вінничанка Ганна Олексіївна, 65 років. — Усе було добре, але останнім часом почали траплятися неприємності в господарстві. Захворіла корова, мусили здати. Пропали свині. По городу знаходять яйця і цукерки. Хто і для чого їх підкидає? Із сусідами конфліктів не мають. У селі їх усі поважають, ні з ким не посварилися. Онука два роки тому вийшла заміж, а діток не мають. Коли будуть правнуки?"
Вкладає у конверт фото онуки. Вона у випускній сукні, на грудях — золота медаль.
— Онука завагітніє до кінця року. Допомагатимете бавити правнуків, бо надовго в декреті не залишиться. Те, що знаходитимете на подвір'ї та городі, не беріть до рук. Винесіть із двору на лопаті. Лишіть на перехресті та йдіть додому не оглядаючись. Частіше моліться. Дарма у скоєному діти підозрюють сусідів. Хтось намагається втертися їм у довіру. Не ображайтеся на родичів. Прийшов час вибачити за те, що відбулося багато років тому.
"Сину 37 років, із дружиною розлучився, — пише 60-річна Тетяна Іванівна з Черкаської області. — Має доньку. Грошей не вистачає. Хотів їхати за кордон. На заробітки не випустять, доки не виплатить аліменти. Заборгував дитині 80 тисяч гривень. Жінка обіцяє списати борг, якщо він відмовиться від доньки. Льоша питає: "Мамо, як мені бути?" Чи матиме другу сім'ю? Чи зустріне свою половинку? Допомогти йому не можу, бо на пенсії, чоловікові недавно зробили операцію. Виставили на продаж пай, але покупця немає. Я хочу знайти родичів зі сторони батька, та поки що не виходить".
Надсилає фото з сином. Обоє синьоокі, мають по родимці на підборіддях. Син — у спортивному костюмі, мати — в джинсовій куртці.
— Якщо син зречеться дитини, шкодуватиме все життя. Нехай шукає роботу у столиці й за два роки виплатить борг. Має золоті руки. Якщо не заглядатиме в чарку, робота сама його знаходитиме. Отримуватиме більше за інших працівників. Одружиться вдруге, але невістка завагітніє не скоро. Нехай навідується до першої доньки і телефонує їй частіше. Інакше у старості не буде до кого пригорнутися. Землю продасте восени. Виручите набагато менше, ніж сподівалися. Ціни впадуть через кризу. Родичів по батьковій лінії шукайте в липні. Допоможуть в архіві та сільській раді. Дізнаєтеся багато цікавого про родину.
"Недавно нашу сім'ю спіткало велике горе, — розповідає в листі вінничанка Таїсія, 50 років. — Трагічно загинув чоловік. Не дожив три дні до 50-річчя. Важко переживаю втрату. Разом були 31 рік. Залишилася одна. Діти живуть окремо. У них теж не все гладко. Старша донька одружена п'ять років, але дітей не має. Менша — дитину народила, та з чоловіком розлучилася".
— Цього літа життя готує сюрприз. Познайомитеся з чоловіком, який буде вірний і надійний. Не картайте себе, що шукаєте заміну. Самотужки важко тягнути город і господарство. В оселі не вистачає чоловічих рук, а вам ще так хочеться турботи. Доньки навідуватимуться, але кожне прощання з ними тільки додаватиме смутку. Прислухайтеся до снів. Чоловік підкаже, з ким розділити долю. Молодша донька вийде заміж удруге. Старша — народить. Допоможе молитва до Святої Марти. Нехай читає її дев'ять вівторків поспіль із запаленою свічкою в руках. Немає в доньки протипоказань до вагітності й пологів. Скоро годуватиме грудьми сина.
"Племінник Ігор довго не міг завести сім'ю, — розповідає в листі львів'янка Ілона Василівна, 59 років. — Усі дівчата йому були не такі, бо кохав Таню. А вона рано вискочила заміж за безтолкового хлопця. Пив, гуляв, на мотоциклі розбився. Лишив її з дитиною. Ігор хотів із нею жити. Кілька разів ходив, говорив, хоч ми відмовляли. Але вона сказала, що більше заміж не піде, буде жити у свекрухи. Та невзаємна любов нам проблем наробила. Ігор через неї воювати пішов. Повернувся, а Таня з іншим живе. Прибився ще гірший, ніж перший був. Ігор розізлився й одружився з дівчиною з сусіднього села, яка на момент знайомства з ним вже була вагітна. Народила хлопчика, а він ні на неї, ні на чоловіка не схожий. Ігор його любить, як свою дитину. А невістка живе на широку ногу. За його гроші купляє все, що хоче. Тільки Ігоря не шанує, не любить".
Надсилає весільне фото племінника. Чоловік у червоній сорочці виходить із загсу за руку з жінкою в бежевій сукні. За букетом троянд вона ховає округлий живіт.
— Не судіть племінника за вибір. Переконайте сестру, що їй час змиритися з невісткою. Скоро вона народить дівчинку від її сина. Чутки по селу перестануть розповзатися. З Таньою щастя не мав би, бо вона притягує неприємності. Любити не перестане. Спостерігатиме за її сім'єю ще не один рік. Але його дружина ніколи не зрадить і не образить. Поруч із нею знайде спокій і затишок, якого бракувало.
3 
1
Коментарі