"Донька здобула в Україні дві вищі освіти, а роботу знайти не може, — пише львів'янка Ольга Леонідівна, 56 років. — Поїхала в Польщу, вступила в університет. За пів року її запросили вчитися в Америку. Там заробляє сама на себе, скоро закінчить навчання, отримає диплом. Хоче все покинути і повернутися в Україну, бо тут залишився її хлопець. Я люблю свою дитину, сумую за нею. Але переконую, що додому вертатися поки що не слід. У неї там майбутнє. А тут я нічого їй не можу дати. Працюю листоношею на пів ставки".
Вкладає у конверт фото худої і високої шатенки, яка тримає біле кошеня. За спиною висить шкіряний рюкзак. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Запалює свічку, кладе на світлину долоню.
— Стосунки з хлопцем скоро припинить. Донька довідається, що він за її спиною зустрічався з іншою. Рватиметься додому, аби бути ближче до вас. Але вже восени отримає запрошення на роботу і пропозицію продовжити візу. Про переліт в Україну доведеться забути на кілька років. Допомагатиме батькам грошима. Не відмовляйтеся. Заслуговуєте пожити для себе.
"Із чоловіком познайомилися 23 роки тому, — розповідає в листі 44-річна Олександра з Хмельницької області. — Мої та його батьки були проти цього шлюбу. Вважали, що ми не підходимо одне одному. Він на 16 років старший. Нікого не послухавши, ми узаконили стосунки. Я народила трьох дітей. Старший син Олексій наступного року закінчує університет. Почав жити з жінкою, якій 38. Вона вже двічі була заміжня. Має сина і доньку. Тепер різниця у віці мене лякає. Не може наречена бути на 17 років старша за чоловіка. Він не готовий стати батьком для її дітей. Замість того, щоб будувати кар'єру, працює на двох роботах і гроші віддає Іванці. Чоловік сміється, що син повторить нашу долю. Думає, мої батьки нас прокляли".
Біоенергетик дістає з конверта фото Олексія та Іванни. Хлопець у джинсових шортах тримає на руках білявку в тигровому купальнику. На звороті напис: "Скадовськ, 2018 рік".
— Дарма дорікаєте синові. З цією жінкою почуватиметься щасливим. За півтора роки няньчитимете онуку. Не вимагайте розриву їхніх стосунків, бо підходять одне одному. Син працюватиме за спеціальністю ще до закінчення університету. Кар'єрне зростання в нього почнеться навесні наступного року. І невістка цьому посприяє. Тоді зміните ставлення до неї на краще. Підтримайте дітей і дайте згоду на шлюб.
"Син розійшовся з дружиною, — пише 68-річна Ганна Леонідівна з Полтавської області. — Прожили разом 20 років. Мають двох синів. Невістка у спадок отримала стару хату. Син будинок розібрав, залив свіжий фундамент, привіз блоків. Поїхали обоє на заробітки. Вона там вийшла заміж за іншого, який відсидів сім років. У мого сина забрала все, що нажили разом. Я з чоловіком давно не живу. Він їздив працювати на північ Росії. Там нажив двох дітей. 40 тисяч від мене сховав на книжці. Усі пропали. Коли посварилися, переїхав до свого батька. Одружився на алкоголічці, але в неї сталася біла гарячка, відняло ноги. Почав по селу шукати дружину. Має високу пенсію, але жінки з ним жити не хочуть. Син поїхати на заробітки не може, бо я сліпну. Познайомився з двома жінками. Одна — молодша за нього. Покинула свого чоловіка. Приїздила до нас, але зі мною спільної мови не знайшла. Друга — теж гостювала. Допомагала синові по господарству. З якою із них у нього життя складеться?"
— Син побереться із ровесницею. Але узаконять стосунки не одразу. Житимуть у цивільному шлюбі, хоча вам це буде не до вподоби. Дайте дітям притертися одне до одного. Мають неприємний досвід попередніх стосунків, тому зважитися на ще одне одруження обом буде непросто. Не дорікайте собі, що не пробачили чоловікові зраду і відпустили. Стосунки з ним тільки псували ваше життя. Садіть городи без фанатизму. Біль у суглобах не дасть змоги обробляти гектари. Прислухайтеся до сина й побережіть ноги.
"Батько вділив мені 10 "соток" землі, почав будувати хату, — розповідає в листі житомирянин Ігор, 38 років. — Розраховував, що вистачить 50 тисяч доларів. Уже пішло 90, а кінця-краю не видно. Будівельники постійно підставляють. Одні будматеріали крадуть, інші — беруть завдаток і зникають. Дружина не може вжитися з мамою. Сваряться щодня. Вона вже на місяць переїжджала жити до тещі, забрала дитину. Я за ними сумую, прошу повернутися. Планую на осінь переходити в нову хату. Зроблю кухню, ванну й кімнату. Щоб закінчити другий поверх, доведеться їхати на заробітки в Польщу. Чи краще продати те, що набудував? Купити по квартирі собі й на оренду. Буде за що жити і, покидати сім'ю на пів року не доведеться".
Надсилає фото біля двоповерхового будинку з газоблоків. Вусань тримає на руках кучеряву дівчинку у джинсовому комбінезоні. Його дружина одягнена у шкіряну куртку. На обличчі — сонцезахисні окуляри.
— Продавати дім не раджу. Коштів, що виторгуєте за нього, на дві квартири не вистачить. Звикли жити біля землі, тому в багатоповерхівці почуватиметеся, як у клітці. Переїхати в нову хату зможете після Покрови. Ремонти розтягнуться ще на три роки. 2021-го станете батьком знову. Дружина народить сина.
1 
1
Коментарі