У Львові став популярним новий екстремальний рух — руферство. Руфери називають себе підкорювачами дахів. Досліджують покрівлі й горища, фотографують їх та викладають знімки в інтернет. Знайомим і туристам показують дахи безкоштовно. Якби такі екскурсії легалізувала міська влада — правили би не менше 100 грн за 1 год.
— Років п'ять-сім тому можна було вилізти на будь-який дах міста, пофотографуватися, попити пива. А зараз через бомжів комунальники скрізь навішали замків. Найцікавіші горища — це закинуті майстерні митців. На площі Ринок є таких кілька, але і їх закрили, — розповідає студент університету "Львівська політехніка" Лесик Королевич, 18 років..
Піднімаємося ліфтом на верхній поверх 9-поверхівки на центральному просп. Свободи. 10 років тому гурт "Океан Ельзи" знімав тут кліп на пісню "Холодно". Після цього доступ нагору закрили мешканці під'їзду. Вхід на останній поверх заґратований. Дзвонимо у квартиру біля горища.
— Це через той "Океан Ельзи" у мене дах тече, — 61-річна Марія Павлівна відчиняє двері. — Криша рубероїдом вкрита. А вони цілу ніч і день там топталися, камери та апаратуру носили. От і почало лити. А після того кліпу паломнічество на кришу почалося. Наркомани, алкаші, фотографи та дівки почали лазити. Ліфт поламали, мого сусіда обібрали. Тому скинулися чотирма квартирами і зробили подвійні ґрати — на весь поверх і дах. Пускаємо лише з дозволом із жеку.
Греко-католицька церква Ольги та Єлизавети на пл. Кропивницького є найвищою пам'яткою Львова. Збудована понад 100 років тому в неоготичному стилі. Шпиль сягає 85 м. По Другій світовій війні тут був склад хімікалій. У храм заїжджали вантажівками, всі ікони та розпис знищили.
— 5-метровий хрест на вежі 1962 року влада хотіла спиляти, — говорить Лесик. — Цю роботу поручили чи то зеку, чи то сину секретаря компартії. Коли той зрізав хреста, юрба під храмом кричала і осипала прокльонами. Той не втримався і полетів з висоти разом із хрестом. Інші чотири шпилі не чіпали.
Під головним шпилем на висоті близько 70 м є оглядовий майданчик. Начальник охорони впускає лише працівників храму. Аби піднятися, треба пройти центральну залу, подолати майже 600 кручених сходинок.
— Шість років приміщення реставруємо, — каже отець Іван Галімурка, 52 роки. — На Великдень наступного року оглядовий майданчик відкриємо для туристів, аби трохи грошей для церкви заробити.
На майданчику можуть перебувати 10 осіб. Звідти добре видно церкву Святого Юра, пам'ятник Степанові Бандері та залізничний вокзал. За гарної погоди можна побачити передгір'я Карпат.
— Руфери обережні, як коти. Щоб лазити, мають зручне взуття та шкіряні рукавички, аби руки не ковзали. Летальних випадків не було. Максимум — синяки та легкі переломи, — розказує Лесик. — З гуртожитків університету Франка на вулиці Медової Печери класно схід сонця спостерігати. Але там погана слава. Кажуть, за останні роки троє самогубців із 12-го поверху кинулися.
7 
1
Коментарі