Вінничанка 31-річна Інна Волкова народила доньку Ангеліну вдома без допомоги рідних і лікарів. Це сталося торік 2 листопада о 18.00. Має ще двох доньок — 8-річну Катерину та Анастасію, 1 рік.
— У той вечір ми з Катьою робили уроки, вона в другому класі вчиться. Поруч на дивані гралася погремушкою Настя, — згадує той вечір Інна. — Мій чоловік ще був на роботі, в Тяжилові. Це в іншому кінці міста.
Інна за освітою викладач економіки. Разом із чоловіком та дітьми живе у двокімнатці на п'ятому поверсі "хрущовки". У Вінницю приїхала 25 років тому із російського Алтайського краю. Її батько був військовим.
— Раптом відчула, що мені сильно тягне спину. Подзвонила мамі порадитися. Вона стала заспокоювати, мовляв, рано мені ще. Бо йшов восьмий місяць. Але я ж відчуваю, що схватки почалися. Телефоную ще чоловікові. Володя працює на сезонній роботі по встановленню євровікон. Він розхвилювався. Каже, викликай "швидку", а я зараз буду. Викликала, а біль наростає. Щоб не налякати дітей, сказала Каті сидіти в іншій кімнаті і дивитися за малою. Сама ж пішла у ванну, і там в мене відійшли води. Не встигла пройти 2 метри до дивана, вийшла голівка дитини. Я обережно взяла за голову і почала помаленьку витягувати. Болю ніякого не відчувала. Думала, аби дитина була жива.
Тримає на руках Настю. Новонароджена Ангеліна спить на дивані. Поруч із нею лежить клубочком велика чорна кішка Анфіса.
— За 5 хвилин вже тримала дочку на руках. Немовля було синє. Я злякалася. Не знала, що новонароджені завжди такі. В роддомі лікарі все роблять самі, жінка лежить, більше про себе думає. Тоді згадала, що дитина має заплакати. Легенько вдарила по попі — не реагує. Почала робити штучне дихання. Думала, що може, захлинулося. Висмоктала їй із ротика слиз. Дитина крихкотіла, але не плакала. Без сил я лягла на дивані й поклала її собі на груди.
За 10 хв. у квартиру забігли чоловік з батьками Інни.
— Я такого ще не бачив: жінка тримає дитину, збоку лежить плацента, все кров'ю залите, — розповідає чоловік 30-річний Володимир. — Я в шоці. Не знаю, чим допомогти. А "швидкої" й досі немає, хоча ми живемо в центрі міста. Я із Тяжилова швидше приїхав. Разом із тестьом побігли на вулицю зустрічати лікарів. Через кілька хвилин карета приїхала.
Медики перев'язали пуповину та забрали породіллю з немовлям у міський пологовий будинок №2. На Різдво, 7 січня, Інну з донькою виписали.
— Ми з Ангелінкою два місяці пролежали у лікарні, — каже Інна. Наливає чорний чай, бере шоколадні цукерки. — Лікарі пояснили, що мала не плакала при народженні, бо не розкривалися легені. Вона не могла бідна дихати, я ж її недоношеною родила. До того всього, ще й перехолола. Ми витратили на медикаменти та лікування понад 11 тисяч гривень, у лікарні нічого безкоштовного немає. Чеки ми всі зберегли. Чули про закон, за яким багатодітна мати має право на безкоштовні ліки. Чоловік Володя розривався між лікарнею та двома малими дітьми. Тому покинув роботу. Зараз дівчинка повністю здорова. Назвали Ангеліною, в честь її янгола-охоронця.
3 
35413
Коментарі