"Вісім років тому я посперечалася зі своєю сестрою, що відрощу волосся нижче пояса. Відтоді не зрізала його навіть на міліметр", — каже киянка 25-річна Ганна Гнатюк.
Довжина її волосся — 140 см. Торік Ганну занесли до Національного реєстру рекордів.
Зустрічаємося біля станції метро Хрещатик. Ганна в помаранчевому пуховику, волосся зібране в гульку. Просимо розпустити. Воно сягає їй до п'ят.
— Косу розпускаю рідко, — говорить. — У шостому класі пізно поверталася з уроків. За мною йшла якась жінка. Весь час повторювала: "В тебе таке гарне волосся". А потім витягла із кишені ножиці й обрізала мені косу. Думала її догнати, та не змогла. Прийшла додому вся заплакана. Тепер намагаюся його ховати, але все одно помічають. П'ять років тому один хлопець підійшов. Каже: "Приходьте в нашу перукарню. Ми вам безкоштовно зробимо модну зачіску, ще й заплатимо 2 тисячі гривень за ваше волосся". Візитку взяла, але не дзвонила. Погодилася б відрізати, якби за це мені купили квартиру в Києві.
Вона двічі обмотує коси навколо шиї. Повз проходить подружня пара. Чоловік зупиняється біля Ганни. Кілька хвилин дивиться на неї з відкритим ротом. Дружина смикає його за рукав:
— Пішли вже, скільки ти будеш тут стояти? Завтра піду до свого перукаря і собі таке нарощу.
— Хлопці часто звертають увагу. Якось на пляжі пішла в душ. Волосся розпустила, щоб змити сіль. Повз проходили двоє. Один каже: "Ви — мій ідеал. Якщо не вип'єте зі мною кави, я помру від туги". Сходили разом у ресторан. Пропонував зустрічатися, та я відмовилася. Вже маю хлопця. Саша — найкращий друг мого брата. Каже: "Як відріжеш волосся, я тобі голову відріжу". У його мами теж були довгі коси. Якось прийшла додому з перукою, Саша заліз на дерево і плакав: "Як відрізала, так і пришивай".
Заходимо до кафе у столичному ЦУМі. Ганна замовляє каву з молоком. Офіціантка здивовано дивиться на її коси. Просить дозволу сфотографувати.
— Із довгим волоссям багато мороки, та вже до цього звикла. Кожного тижня користуюся масками. Змішую коньяк, оливкову та розмаринову олію або втираю у волосся домашній майонез. Коси стають блискучі та легко розчісуються. Мию голову раз у чотири дні. На миття витрачаю 40 хвилин. Феном не сушу, щоб не зіпсувати. Лягаю з мокрою головою. Узимку до ранку не висихає. То закручую його в гульку і йду на роботу. Бабуся переживала, щоб я не обрізала. Нещодавно пішла провідувати її в лікарню після інфаркту. Закрутила гульку, лишила 40-сантиметровий хвіст. Бабуся мене побачила, за серце вхопилася: "Ти нащо волосся обрізала? Хочеш мене вбити?". Довелося розпускати, щоб її заспокоїти.
Ганна працює провайзером у компанії "Лореаль". До Києва приїхала п'ять років тому із Бахчисарая.
3 
35413
Коментарі
13