"Моїй сестрі 26 років, — пише Марія Жолудь із Львівщини. — Зустрічалася вона з однокласником. Але до нього почала загравати її подруга, водила його до себе додому. Коли сестра про це взнала, сказала йому. Хлопець тиждень вибачався, але вона не простила. Постійно повторювала: "Якщо ти раз так зробив, то все життя так робитимеш". Сестра виїхала за кордон на заробітки, а той хлопець оженився з нашою сусідкою. Коли сестра приїжджає, спілкуються, наче друзі. Про заміжжя не думає. Знайомиться з багатьма, але до всіх ставиться з осторогою. Вона добра, працьовита, гарно готує. Хочу їй допомогти знайти щастя в житті".
Розглядає листа київський біоенергетик Юрій Козлов, 44 роки. З конверта дістає фотографію 3х4. На ній — сутула жінка з коротким чорним волоссям та розкосими очима.
— Гарна дівчина, вона швидше за вас заміж вийде. Вінця безшлюбності на ній немає. Кавалерів від себе відгороджує, бо перестала довіряти чоловікам. Навесні зустріне гарного хлопця, і вже до осені готуйтеся на весілля. Через два роки народить сина. Буде мати двох дітей, обидва — хлопці.
"Моєму сину 50 років, — звертається 70-річна Інна з Черкас. До листа приклеїла фотографію сина, зроблену на паспорт. На ній сивий чоловік у синій сорочці. — Він живе зі мною. У шлюбі не був. Має хорошу спеціальність, але в житті йому не везе. За що не візьметься, нічого не виходить. Останні три-чотири роки почав сильно пить. Багато разів возила його на лікування, але через місяць зривався. Я через нього дуже мучуся".
Пити починають самотні чоловіки й ті, кого "гризуть" дружини
— Це проблема не сина, а матері. Самі винуваті, що розбалували його. Недаремно спартанці забирали від матерів синів до 5 років, щоб вони виросли чоловіками. А ви свого тримаєте біля цицьки. Не одружився, бо ви всіх дівчат гнали з хати. Від самотності ховається за горілкою. Пити починають самотні чоловіки й ті, кого "гризуть" дружини. Не поможуть йому ні баби, ні гадалки. Дайте йому свободу. Не лайте, коли приходить із роботи без грошей. Підтримайте, бо наступного дня взагалі не прийде, а зіп"ється і замерзне під парканом.
Розкриває конверта з листом від Тамари Лободи з Полтави.
"У моєї дочки рак лімфовузлів. Уже чотири роки вона хворіє, її облучали, капали хіміотерапію. Трохи нормалізується на певний час, а потім пухлина знову росте. Їздила по бабах, по церквах, але нічого не допомагає. Вона вірить, що вилікується. А в мене нема сил дивитися, як вона марніє. У неї ще маленька донечка 4 роки".
Юрій Козлов роздивляється фото доньки. На ній — жінка 30 років у білому светрі під шию. Висвітлене волосся до плечей. Позаду падає тінь.
— На дівчину наклала порчу подруга, бо та у неї відбила хлопця. Ще й вийшла за нього заміж. Порчу видно по тіні. Ліворуч вона чорніша, отже, пухлина в неї з лівого боку. Найчастіше порчу напускають дівчата, коли не поділили кавалерів. Чи жінки, які не можуть вирвати чоловіка від коханки. Ви даремно поспішаєте хоронити свою доньку. Вона вас переживе.
2 
1
Коментарі
3