"Донька не може обрати чоловіка, — пише 68-річна Марія Володимирівна з Полтавської області. — Світлані 48 років. Спілкується з двома мужчинами. Молодший пропонує жити разом, а старший — просто зустрічатися. Але вона не хоче бути з жодним. Планує спочатку знайти роботу. Має онука, якому 1 рік 8 місяців. Він не говорить. Рідко проскакує "мама" чи "папа". Може, його варто показати логопеду?"
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура. Дістає з конверта фото Світлани. Вона підстрижена під каре. Тримає онука. Стоять посеред городу, на якому дозрівають гарбузи.
— Онук заговорить у 2,5 роки. Ваші переживання безпідставні. Він здібна дитина, яка розвивається відповідно до віку. Його батько заговорив після 3 років, зате рано навчився читати. Донька шукатиме роботу далеко від дому, але довго на чужині не витримає. Житиме в цивільному шлюбі з молодшим чоловіком. Довго вагатиметься, чи узаконювати з ним стосунки. Зять допоможе їй працевлаштуватися в райцентрі.
"Я зазнала багато горя, — розповідає в листі 60-річна Валентина Федорівна з Рівненщини. — Спочатку помер син у 17 років. Другого сина не стало у 36. Після цього пішов у засвіти чоловік. У дочки сімейне життя не склалося, тому забрала її до себе. Живемо разом, має п'ятеро дітей. Недавно зять повернувся, вона його простила. Живе в нас, знайшов роботу в селі. Він працьовитий, але ревнує дружину до кожного. Ворожка каже, що проблема в хаті. Звідси всі біди та нещастя".
Біоенергетик запалює свічку. Обводить нею навколо конверта, кладе на лист долоню, заплющує очі.
— Освятіть оселю, якщо підозрюєте, що на неї могли навести чари. Поганої енергетики там не відчуваю. Втрата рідних людей принесла в дім багато болю і сліз, але до того там життя вирувало. Бачу весілля, хрестини, ювілеї. Не намовляйте доньку розійтися з зятем. Нехай діти ростуть у повноцінній родині. Найстарший онук змінить ваше життя на краще. Печаль відступить. На її місце прийдуть багатство, успіх і радість.
"Батько помер за два місяці до мого народження, — пише вінничанин Олександр, 32 роки. — Я не знаю про нього нічого, бо мама не любила розповідати. У 30 років розшукав бабу з дідом. Вони живуть у сусідній області. Від них довідався, що в тата була ще одна дружина і двоє дітей. Брат із сестрою живуть у Донецькій області. Маю їхні телефони, але не наважуюся подзвонити, а тим паче їхати туди. Зараз це непідконтрольна Україні територія".
— Про другий шлюб вашого батька мати дізналася після його загибелі. Смертельні травми отримав на виробництві. Багато років працював на шахті. Пішов звідти після того, як вибух метану забрав життя його побратимів. Не здогадувався, що нещасний випадок може підстерегти на фабриці. Зустрінетеся з братом за пів року. Він давно перевіз сім'ю у столицю. Запросить вас до Києва в гості, розповість про сестру. Зустріч залишить гарні враження. Хоч тривалі стосунки не підтримуватимете, для вас це знайомство стане важливим етапом у житті. Знання свого роду допоможе краще зрозуміти себе, самоідентифікуватися.
"Маю двоє дітей, — розповідає в листі Ольга Богданівна, 62 роки, з Чернігівської області. — Старша дочка вийшла заміж, але за три роки розлучилася. Зараз їй 40. Долю так і не зустріла. Найбільше серце болить за сина. Він не п'є і не курить, великий трудяга. Недавно познайомився з жінкою, яка йому сподобалася. Коли діло дійшло до інтиму, в нього нічого не вийшло. Їздив до Києва здавати аналізи. Результат обнадійливий, приймає ліки, але це загнало його в депресію. Зібрався іти в монастир. Чи будуть у нього колись сім'я та діти?"
Надсилає фото сина і його дівчини. Пара тримається за руки на мосту, де чорним маркером написано: "Таня + Ваня = love".
— Лікування поверне синові чоловіче здоров'я. Та проблеми тепер не тільки в репродуктивній системі. Песимістичні думки заважають налагодити контакт із жінками. Доля готує для нього незабутнє знайомство. Якщо перестане сумніватися у власних силах, усе вдасться з першого разу. З майбутньою невісткою познайомитеся до кінця осені. Якщо син стане рішучіший, 2021 рік подарує вам і весілля, і хрестини.
"2004-го донька Оксана вийшла заміж за Віктора, — розповідає в листі 63-річна Віра Михайлівна з Сум. — Прожили разом дев'ять років, дітей не мали. 2013-го сталася біда. Зять попав в аварію і загинув. Донька кілька років була одна, а 2017-го познайомилася з Олександром. Полюбили одне одного, за рік розписалися. Почали нормально заробляти, роздали борги. А за два тижні після того, як купили машину, чоловік зізнався, що має іншу жінку. Попросив розлучення. Ні авто, ні майно, яке нажили, ділити не хоче. Донька не знає, що робити далі. Чи варто за нього боротися? Чи краще відпустити?"
Біоенергетик кладе праву руку на фото Оксани. Вона русява, в сірому пуховику і чорних шкіряних чоботах до колін.
— Розрив неминучий. Донька важко переживає зраду, але це не привід відмовитися від усього, що здобула нелегкою працею. Домовитися з Олександром не вдасться, але суд усе розставить на місця. Чоловіку доведеться відшкодувати половину вартості авто й повернути частину техніки, яку придбали у шлюбі за спільні гроші. Оксана зневірилася в чоловіках. А дарма. Це не та людина, з якою варто будувати майбутнє. Поруч буде гідний і порядний чоловік, з яким придбає і дім, і авто.
3 
1
Коментарі