Віскі виробляють з ячменю, який коптять у торфі
– Тут – як у кіно про Гаррі Поттера, – каже сусідка по таксі. Вона – філологиня зі Словенії, живе в Німеччині. Їдемо з аеропорту столиці Шотландії Единбурга в центр міста. – Я тут не вперше. Кілька років тому проходила курс навчання. Скучила. Якщо маєте в родині фанатів Гаррі Поттера, то біля замку продають сувеніри на цю тему. Таких більше ніде не купите. Тут є кілька місць, де знімали фільм.
Їдемо повз будинки однакової архітектури – у класичному стилі, з великого бурого каменю. Сучасні споруди зі скла й бетону не порушують кольорової гами. Так виглядає весь Единбург.
Мій готель George Principal – у центрі. У Шотландію варто взяти перехідник для британських розеток із трьома короткими пласкими штекерами. Підійде також із двома, американського типу.
У ресторан на першому поверсі готелю сходяться гості на весілля. Наречений у картатому кілті – традиційній чоловічій спідниці – фотографується з молодою у весільній сукні. На вході їх зустрічає музикант із волинкою.
Вечеряємо в ботанічному саду, в альтанці зі скляними стінами. Тут розташований китайський сад каменів із водоспадами. Відомий пальмовою оранжереєю і рослинами та мохами з усіх континентів. Ділянки оформлені в кардинально різних стилях.
Йдемо на пішу екскурсію до клусу Мері Кінг. Була власницею більшості помешкань кварталу. Клус (від слова close – зачиняти, але вимовляють "клус", на відміну від британського "клоуз". – Країна) – це район старого міста XVII століття. Кілька вулиць збереглися, але опинилися під землею під час будівництва Королівської біржі поряд. На широкій Принцес-стрит минаємо неоготичний пам'ятник письменнику Вальтеру Скотту. Він сидить у кріслі під куполом, що нагадує церкву. Зверху – кілька оглядових майданчиків. На найвищий ведуть 287 сходинок.
Вхід у Клус – вузький, до метра, провулок між будинками. Заходимо у внутрішній дворик через низьку хвіртку. Усередині відтворили вулицю й окремі кімнати XVIІ століття. У напівтемряві видно брудну білизну, натягнуту між стінами. У кімнаті під ковдрою лежать воскові фігури чоловіка й жінки. У сусідній – усі фотографуються біля фігур дівчинки в ліжку, яка помирає від чуми, і лікаря. Він оглядає хвору. Гід бере до рук іграшкового щура, пояснює: такі переносили хворобу. 1645 року, щоб зупинити чуму, клус замурували разом із трьома сотнями мешканців. Біля старого каміна – півтораметрова гора м'яких іграшок і монет. Так гості вшановують пам'ять загиблих. До 2003 року сюди заходили лише дослідники.
На виході – крамничка. Крім звичайних сувенірів, продають іграшкових щурів та мишей.
Rain or shine (дощ чи сяйво – з англійської. – Країна) – кажуть шотландці. Мають на увазі мінливу погоду. Радять одягатися зручно, шарами, які легко зняти. Пекуче сонце змінює дощ по кілька разів на день. Через близькість океану весь час вітряно, але тепло. Місто збудоване на березі затоки Ферт-оф-Форт.
На дегустацію шотландського віскі, або скотчу, йдемо в ресторан The Scotch Malt Whicky society – Товариства солодового віскі. Пробуємо шість видів – від легших до міцніших. На стіл ставлять воду – її додають піпеткою, смак напою змінюється. Лід забиває аромат віскі, каже сомельє.
Смак напою визначають почесні члени клубу – виробники, автори та дистилятори. Мусять домовитися, як його назвати: молодий і живий, солодкий, фруктовий, сухий і гострий, дуб і ваніль, торф, диня. Закушуємо несолоним печивом та чипсами. У магазині внизу – сотні пляшок від 10 до 32 років витримки. Пляшка 10-річного віскі коштує 54 фунти, 23-річний Sweet Dreams – 125 фунтів.
Односолодовий шотландський віскі витримують від трьох років у дубових бочках, де раніше був херес чи бурбон. Дистилюють скотч двічі, а не тричі, як ірландський віскі. Тому він міцніший. Виробляють з ячменю, який підкопчують у торфі. Через це має "димний" смак. Лише такий може називатися whisky. Усі інші – whiskey.
Підіймаємося на 251-метрову гору "Трон короля Артура" – вершину згаслого вулкана й найвищу точку Единбурга. Його виверження утворило мальовничий горбистий ландшафт міста 350 мільйонів років тому. Є кілька маршрутів. Йдемо найпростішим, на 4 кілометри. Іти неважко, але палюче сонце виснажує. Складно здолати останні пару метрів – слизькі та кам'янисті, на відміну від вкритого травою схилу.
Біля підніжжя – резиденція королеви Єлизавети ІІ Голірудський палац. В однойменному парку поряд можна взяти в оренду м'ячі або бадмінтон і замовити пікнік.
Найпопулярніше місце туристів – Королівська миля. Це чотири бруковані вулиці від палацу Голіруд до Единбурзького замку. Її довжина – 1,8 км, або одна шотландська миля. Обабіч розходяться менші провулки й тупики – схематично вулиця нагадує скелет риби.
Біля палацу впадає в око сіро-біла будівля парламенту. Далі – готичний собор Святого Джайлса. У ньому є каплиця шотландського лицарського Ордену Чортополоху, почесними членами якого є всі монархи Британії. Навпроти собору – пам'ятник економісту Адаму Сміту, який родом звідси. На цій же вулиці – Музей дитинства, де виставлені іграшки різних країн та епох.
Единбурзький замок видно здалеку – він вивищується над містом на 133-метровій скелі. Архітектура справді подібна до Гогвартсу: вежі з башточками, зубчасті стіни, навісні бійниці, стрілчасті вікна, шпилі. Це суміш стилів. Замок багато разів руйнували, відбудовували, змінювали призначення. Був оборонною фортецею, тюрмою, казармами, королівською резиденцією. Найдавніша будівля замку – каплиця Святої Маргарити XII століття, цегляна будівля з кількома іконами на вікні та дерев'яними лавками.
Маргарита була донькою давньоруської князівни Агати й англійського короля Едварда Вигнанця. Вийшла заміж за короля Шотландії Малькольма ІІІ. Була матір'ю чотирьох майбутніх королів країни й ревною католичкою. Померла 1093 року, за кілька днів після звістки про загибель чоловіка в бою. Її долучили до лику святих. Вважають покровителькою Шотландії.
В окремій кімнаті під сигналізацією – королівські корона, меч і скіпетр. Також – великий сірий камінь, на якому коронували монархів. Скромна кімнатка зі стільцем – місце, де народилася королева Шотландії Марія Стюарт.
Нас запрошують до кімнати королеви Анни на high tea, "високий чай". Це шотландська традиція – пити його за стійкою, на відміну від "низького", коли можна сидіти. До пакетованого чаю подають фрукти, хліб із маслом, закуски, тістечка.
На вулицях багато підвальних приміщень. Здебільшого це кафе, сувенірні крамнички й ресторани. Де-не-де є червоні таксофони – візитівка Британії. Більшість не працюють. У них вбудовані банкомати чи дефібрилятори для штучного запуску серця.
В Единбурзі близько 12 тисяч історичних будівель різних епох. За це місто назвали Північними Афінами.
На 103-метровий Калтонський пагорб треба підійматися довжелезними сходами. Мене обганяє група студентів, які несуть товариша в інвалідному візку. Там стоїть великий маяк у вигляді пам'ятника адміралу Нельсону. Всередині – музей морської історії Шотландії. Звідти відкривається найкращий краєвид на Единбург.
В Единбурзі є 112 парків і найбільше дерев на душу населення серед міст Великої Британії. Вважають найзеленішим у країні.
За економічним розвитком Единбург перевершує решту міст Великої Британії, крім Лондона. Має найвищий відсоток фахівців у країні.
В Единбурзькому зоопарку живе єдиний у світі королівський пінгвін – лицар, сер Нілс Олав. Має звання полковника головнокомандувача Королівської гвардії Норвегії.
Що привезти з Единбурга
Вироби з козячої чи овечої вовни – шарфи, спідниці, светри. Найпопулярніші – картаті. Можна купити від 20 фунтів.
Традиційні шотландські кілти – 100–200 фунтів. Синтетичні – від 40.
Шотландський односолодовий віскі. Найдешевший коштує 10 фунтів.
Кельтські прикраси: ланцюжки, сережки, браслети – від 10 фунтів.
8 
35413
Коментарі