Перейменувати місяць січень на ленін запропонували робітники залізничного депо Панютине в Харківській області 1924 року. Відповідне рішення прийняли на зібранні в червоному куточку. Під ухвалою підписалися 53 особи.
"Раніше буржуазний клас давав назви на честь своїх царів, наприклад: місяць август, июль тощо. Ми, робітники, які люблять свого вождя, пропонуємо місяць січень назвати ленін", – йдеться там.
Документ зберігається в архіві соціально-політичної історії у Москві. Його скан виклав у фейсбуку директор дослідницької компанії "Инфопоиск" Кирило Бєлоусов.
– Красиво звучало б: "Та він 5 леніна надрискався так, що до дому не доповз…" або: "10 леніна треба на роботу…" – іронізує один із його підписників.
– В умовах масованої пропаганди такі пропозиції цілком могли вносити добровільно, – коментує історик Геннадій Єфіменко, 51 рік. – Мовляв, ми наш, ми новий світ збудуємо. "Ми" – це СРСР, передова країна. І за нашим прикладом інші народи будуватимуть своє життя. Згідно з новою ідеологією, після революції не Росія мала наздоганяти Захід, а навпаки. Вважали, що радянська організація суспільного життя чекає на решту світу в найближчому майбутньому. Відповідно, "ми" укладаємо не лише "правила життя", а й змінюємо форми. До того ж був приклад Французької революції – там місяці перейменовували. Щоправда, керівництво більшовиків таких ініціатив не ставило й не підтримувало. Мабуть, саме через небажання встановлювати бар'єри з Західною Європою.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".
3 
1
Коментарі