"Після весілля Георгій усіх потягнув на цвинтар" - 10 спогадів Лесі Ґонґадзе

Леся ҐОНҐАДЗЕ, 66 років. Мати зниклого 2000 року журналіста Георгія Ґонґадзе (народився 21 травня 1969-го). Народилася в Львові. 1966-го закінчила Львівську зуболікарську школу, одружилася з архітектором, дисидентом Русланом Ґонґадзе.1968 року виїхала до

1. Якось у Тбілісі поверталися з Георгієм із дитячого садка. Йому було зо 5 років. На вулиці побачили, як машина збила собаку - він здихав. Ми піднялися до хати, Гія тихенько витягнув із шафи моє хутро, виніс на вулицю й накрив ним пса.

2. У Георгія є брат-близнюк - у мене в роддомі вкрали сина. Я приховувала це від Гії. 6-річним він про це почув від сусідів. Прийшов і питає: "Мамо, де мій брат?" Кажу, що помер. А він: "То чому ми на його могилу не ходимо?" Довелося розповісти правду. Згодом у Тбілісі побачила хлопця дуже схожого на Гію, вік той самий. як і Георгій, - спортсмен, учився на іноземних мовах. Я з ним зустрілася й розмовляла. Довідалася, що виховується в дуже старих батьків. Удома сказала Георгієві, щоб сходив до нього й вибачився. Думала, завдала йому моральну травму. Гія після розмови з ним сказав: "Мамо, навіть, якби то був твій син, він не гідний мати таку маму, як ти". Досі не знаю, про що вони говорили.

3. Георгій учився в експериментальній школі, де один клас - грузинський, інший - російський. Між ними завше виникали конфлікти. Якось ішов вулиці, його перестріли і кажуть: "Маєш заплатити, бо ходиш по нашій землі". Вимагали 3 чи 5 рублів. Він відмовився платити. Прийшла за ним до школи, а вчитель-грек Александер Арістотельович каже: "Нічого в житті подібного не бачив. У коридорі чую, що Георгія б'ють. Вискакую надвір, дивлюся: він уперся в стіну руками, а його семеро хлопчаків із залізними палицями обступили". Гія не тікав, планував із ними битися. Йому тоді було десь 12-13 років.

4. Син завжди всіх намагався захистити. Якось їхали по Тбілісі на таксі - я, брат із братовою та Георгій. Перевозили речі на нову квартиру. Гія на колінах тримав кинджал діда. Бачимо, по вулиці біжить схвильована дівчина. Він вискакує з машини і біжить за нею. Наздогнав, питає, в чому справа. Розповіла, що втекла з машини, бо її хотіли зґвалтувати. Виявилося, втікала від міліціонерів. Вони затримали Георгія, у відділку просидів дві доби. Ледве випустили - тільки завдяки моїм знайомим. Звинувачували, що з кинджалом нападав на дівчину.

5. Коли пішов працювати на телебачення, у нього почалися протистояння з владою. Я просила: "Синочку, не пхайся туди. Подумай про мене. Якщо раптом щось трапиться, я ж сама залишуся". У мене тоді була пенсія 85 гривень. Вистачало тільки на дорогу та за хату заплатити. Відповів: "Ти пропрацювала 40 років у лікарні й маєш таку пенсію. Таких, як ти - 85 відсотків". Кажу: "Якось проживу. Моя мама взагалі без грошей жила. Війну перейшла. Не пхайся". А він на те: "Як не я, то хто?"

6. Коли синові було 17, якось прийшов і каже: "Мамо, хочу отримати окрему від тебе квартиру". Розповів, що планує одружитися з 24-річною сестрою свого товариша. Дав зрозуміти, що на нього тиснуть. Я навела справки, виявилося, що дівчина дуже гарна, але живе з двома братами. А ми якраз стоїмо в черзі на квартиру. Пояснила синові, що її брат почав із ним дружити, щоб сестру сплавити. Порадила, як зробити, щоб дівчина від нього відстала.

7. Коли Георгій уперше одружувався - з Мар'яною, із загсу одразу пішли на цвинтар - на могилу до покійних дідуся й бабусі. Усіх гостей потягнув із собою. У нього були дуже сильні почуття до рідних.

Мар'яна була з дитиною. Георгій малому хотів замінити батька. Але не встиг усиновити, бо пішов з автоматами воювати. Тільки з армії прийшов, в Ашхабад та Афганістан потрапив. Не встиг повернутися, як почалася громадянська війна в Грузії, потім був у Сухумі на війні. Яка жінка то терпіла б? Із війни приходив поранений, знервований.

Ти пропрацювала 40 років у лікарні й маєш таку пенсію. Таких, як ти - 85 відсотків

8. Георгій постійно говорив: "Ти через мене не влаштувала своє життя". Коли одружився, я сказала: "Ти влаштував своє життя, тепер моя черга". Він промовчав. Та якось його товариш проговорився, що Георгій із ним ділився: "Не уявляю біля мами якогось мужчину".

9. Коли його друга дружина Мирослава завагітніла, дуже хотів синів. Бо для грузинів син - то найголовніше. Казав, що назве на честь діда Іларіоном. Як довідався, що народяться дочки, ходив у розпуці. Та любив їх шалено. На рік кульчики з брильянтами купив.

10. Усе життя хотіла бути йому і мамою і батьком. Ми з чоловіком були у розводі. Руслан помер на руках у Гії. Син, коли досягнув висот, сказав: "Якби тато бачив, який у нього син. Він би мною гордився" Я тоді подумала: "Нічого собі. То я тобі й освіту, і виховання дала. А тато мав другу сім'ю, політикою займався". Тепер усіх від розлучень застерігаю.