Під колесами машин щорічно гинуть чотири тисячі оленів і лосів

Дозвіл на риболовлю фіни купують у бібліотеці

– Фіни не називають свою країну Фінляндією, в їхній мові немає звуку "ф", – каже 29-річна Світлана Пономаренко. Колишня львів'янка три роки живе в Гельсінкі. Працює веб-дизайнером. – Країну називають Суомі, а самі вони – суомалайсет, або народ суомі.

У державі дві національні мови: фінська та шведська. У фінській немає майбутнього часу, зменшувально-пестливих суфіксів, чоловічого й жіночого роду. Зате є 15 відмінків і постійне подвоєння голосних.

Воду п'ють з-під крана. Її якість – одна з найвищих у світі. В столичних ресторанах воду дають безкоштовно.

Улюблені солодощі – жувальні цукерки й мармелад "салміакі" на основі лакриці, висушеного соку з кореня солодки. На смак кислувато-гіркі, трохи солоні й водночас солодкі.

Друзів запрошують у сауну. Вони є майже в кожному приватному будинку, при заводах, школах, готелях, лікарнях. У містах – працюють з 10-ї до 20-ї. У дорогих готелях – безкоштовні. Заведено паритися голим. Температура доходить до 140 градусів за Цельсієм. Є "сауни-атракціони". Наприклад, розташована всередині фунікулера на гірськолижному курорті Yllаs. Із вікон парилки на 700-метровій висоті можна помилуватися засніженими вершинами.

Площа зоопарку в Гельсінкі – Коркеасаарі – понад 22 гектари. Найбільше тут великих кішок – левів, амурських тигрів, леопардів, снігових барсів, манул. Квиток коштує 12 євро, дітей пускають безкоштовно.

Шкуру північного оленя можна купити в будь-якому торговому центрі. Ціни – від 50 до 140 євро, залежно від якості й розміру.

У музеї шпигунства є все про відомих розвідників – Мату Харі, Ріхарда Зорге та інших. Колекція зброї справжніх і вигаданих секретних агентів.

 

1945 року письменниця й ­художниця Туве Янссон для свого брата намалювала бегемотика Мумі-троля. Зараз це – національні казкові символи країни. Острів Мумі-тролів розташований на південно-західному узбережжі за 180 кілометрів від Гельсінкі. Розважальний парк працює лише влітку. За 25 євро можна весь день провести на острові, побувати в будинках мумі-тролів, розважатися на тематичних атракціонах.

Церква Темппеліаукіо має приголомш­ливу акустику. 1968-го архітектори брати Суомалайнен задумали помістити культову споруду всередину скелі. У перші роки віряни не відвідували богослужіння й називали місце "диявольським бункером". Зараз це – найвідвідуваніший храм столиці. Тут часто проходять концерти органної музики й виступають рок-групи.

Для людини з дитиною у візку проїзд у громадському транспорті безкоштовний, як і для дітей до 7 років. Разовий квиток – 3 євро, безлімітний добовий – 9, на тиждень – 36 євро. Більшість фінів їздять велосипедом.

Щорічно під колесами машин гине близько 4 тисяч оленів і лосів. Уночі тварини переходять дорогу і їх не встигають вчасно помітити водії. Влада зобов'язала оленярів покривати роги тварин спреєм, що відбиває світло.

Щоб завести домашню тварину, треба пройти курси і скласти іспит. Заплатити податок. Наприклад, за собаку середнього розміру – 50 євро на рік. Ветеринарна страховка коштує стільки ж на місяць. Потрібно отримати згоду сусідів по будинку чи вулиці.

Безкоштовно ловити рибу можуть неповнолітні й пенсіонери. Решта мають купити ліцензії. Їх продають у банках, на пошті, в кіосках, бібліотеках. Ціна – від 10 до 30 євро. У річках Тенойокі, Симойокі, Няятямьойокі й Торніонйокі водяться лососі по 15–25 кілограмів. Рибалки зобов'язані відпускати рибу, меншу за 30 сантиметрів.

Найпопулярніше після столиці місто – Рованіємі, за 800 кілометрів на північ від Гельсінкі. Це адміністративний центр губернії Лапландія. У грудні сюди приїжджають понад півмільйона туристів – подивитися на північне сяйво й відвідати село Санта Клауса. За 155 євро можна переночувати посеред лісу в хатці зі скляною півсферою замість даху. У кожній кабінці є двоспальне ліжко, ванна, туалет. Місця бронюють із літа.

П'ять фінських національних страв

Калакукко – "калу" означає "риба", а "кукко" – "пиріг". Філе лосося перекручують із салом чи беконом і запікають усередині житнього тіста зі спеціями.

Рунеберґінторту – круглі тістечка з ромом. Їх прикрашають великою крап­лею мармеладу й марципана, щедро додають ром. Кажуть, це був улюб­лений десерт поета Йогана Людвіґа Рунеберґа.

Поронкярістю – тушкована оленина з картопляним пюре й брусничним варенням. М'ясо готують у великій кількості води й спецій, щоб не було жорстке й не мало різкого запаху.

Ліпеякала – вимочена у воді протягом тижня й запечена зі спеціями тріска. Поєднує різкий запах риби й ніжний соковитий смак.

Лохікейтто – суп із картоплі та лосося. Три-чотири рибини без кісток тушкують у вершках і спеціях. Їдять наступного дня – суп має настоятися.

×