– Обручки на весілля нам подарувала моя мама, – розповідає житомирянин, 28-річний Дмитро Топоров. – Свою я якось загубив на полігоні.
Дмитро служить заступником командира бойової машини в 32-й окремій механізованій бригаді. Має позивний "Крук".
– Коли почалося повномасштабне вторгнення, прийшов у військкомат, – продовжує Дмитро. – Але мене через вік не взяли одразу, бо не служив строкової. Зміг мобілізуватися, лише коли виповнилося 27, – на початку 2023-го. Потрапив у 403-й окремий стрілецький батальйон. Три місяці в учебці готувався стати кулеметником. Якось у нас був триденний вихід у ліс. Тренувалися окопуватися, проводили заняття з тактики, інженерки. Під час перекуру над нами почала кружляти сіра ворона. Голосно каркала – і я їй у відповідь теж почав імітувати воронячу мову: "Кар-кар-кар!" Десь і на телефоні це відео збереглося, як я сиджу на велетенській колоді і спілкуюся з птахом. Ґаву почав помічати мало не щодня біля себе. Підкину їй хліба, галету чи ще чимось смачним пригощу, а вона почала приносити відірвані стразики чи ще якийсь блискучий дріб'язок. Раз притягнула золотий ланцюжок – поклала й підморгує. Захоплювався кмітливістю птахи. Як не могла роздзьобати горішок, кидала біля входу в казарму – ми в дитячому таборі тоді квартирували – й чекала, коли хтось його мимохідь розчавить важким армійським черевиком. Наприкінці навчань ми посилено працювали на полігоні – відпрацьовували стрільбу з РПГ, пересування групою, штурм окопів. Набігалися добряче. Вертаємося, а Льоха Романчук питає: "Де обручалка?" Кажу: "Не знаю. Нема". По кишенях – ніби не знімав. Засмутився, звичайно. З дружиною Тетяною ми були лише чотири роки одружені, хоча знали одне одного ще зі школи.
Минуло кілька днів. Із хлопцями знову опинилися в лісі – коли оголошували повітряну тривогу, ми з наших корпусів прямували в обладнаний бліндаж. Бачу: моя ґава, а в дзьобику, як завжди, щось блищить. Поклала на пень і полетіла. Пацани: "Це що таке?" Кажу: "Не поняв…" Дивлюся: моя обручка.
Тепер Дмитро Топоров воює на куп'янському напрямку. Зі своєю подругою вороною більше не бачився. На згадку про неї залишилися позивний "Крук" та обручка.
Коментарі