Коли Даніель СОЛОДЧИК востаннє
Пускався на авантюру
Вісім місяців тому почав допомагати гуртожитку для незрячих. Будівля 1950 року, стан аварійний. Місто її не ремонтує, мешканців не відселяє. Ми писали запити в прокуратуру й Адміністрацію президента, проводили мітинги під міськрадою. Результат був один: в Іnstagram і Facebook став отримувати погрози з анонімних акаунтів. Зрозумів, усе серйозніше, ніж здавалося. Каменем спотикання була земля. Якби її продали, а за неї можна було взяти два мільйони доларів, людей виселили б на вулицю. Ми зібралися ночувати під мерією. Після цього влада пообіцяла взяти будівлю на баланс.
Звільняв працівника
Довірив знайомій управляти магазинами. Думав, займатиметься поточними справами, а я віддалено контролюватиму. За два роки прибуткові магазини значно просіли. Загальні збитки – понад 5 тисяч доларів.
Місяць тому висловив їй усі претензії – не дала відповіді на жодне питання. Навів порядок у документації і здав магазини в оренду.
Бився
Не пам'ятаю. З дитинства боявся отримати каліцтва й нанести їх іншому. Бачив хлопців, які опинялися в лікарні. У школі один послизнувся, впав на портфель і зламав хребет. Це мене вразило. Добре вмію розкладати все по поличках. Залагоджую конфлікти, не доводячи їх до крайнощів.
Голодував
Чотири роки тому, коли відкривав кафе. Не було часу. Міг поїсти раз, а міг весь день проходити голодний. Так тривало місяць. Болів шлунок, мозок погано працював. Але я був у підприємницькому угарі – швидше, швидше. Хапався за будь-яку роботу.
Зараз їм, як правило, вдома: люблю перші страви, а їх у кафе не дуже знайдеш. Коли приходжу додому, то спочатку щось з'їдаю і потім починаю готувати.
Починав життя заново
На початку цього року, коли розлучився з дружиною. Сварилися через дрібниці. Це переходило в крики, ніхто не хотів поступатися.
Почав ставитися до сімейного життя розважливіше: пристрасть не потрібно підігрівати – все одно піде. Стосунки – це робота. Головне, щоб були спільні інтереси.
Переживав, що ми з донькою віддалимося, але вийшло навпаки. Раніше її бачив мигцем. А тепер спілкуємося всі вихідні.
У кожного з моїх батьків було по кілька шлюбів. Мріяв, що, коли виросту, в мене буде по-іншому. Тримався за цю фантазію до останнього. З іншого боку, я мріяв про дочку. Мати сім'ю було не так важливо.
Випивав
Два роки ставив експеримент: відмовився від копченого, солодкого й алкоголю. Хотів подивитися, як почуватимуся. Сподобалося. Після двох келихів пива на ранок буде погано. Останній раз мучився на Новий рік. Випив трохи шампанського – голова боліла жахливо.
Кидав курити
Вісім років тому. Вийшло після того, як цієї звички позбувся мій одногрупник. Він розповідав, як добре почувається, всі його підтримували. Мені стало прикро: він зміг, а я – ні? Це спрацювало. До цього намагався багато разів, перечитав купу книжок – без толку.
Півроку я брав пачку сигарет і з запальничкою викидав у смітник. Таких пачок були десятки. Кілька разів снився сон, що я покурив. Одного разу він був настільки реалістичним, що я не міг зрозуміти: це було уві сні чи наяву? Довелося передзвонювати знайомим: курив чи ні?
Виступав
Тиждень тому перед будівлею обласного військкомату. Матері відмовляли у статусі члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Почувався впевнено. Коли захищаю чужі інтереси, я нічого не боюся. Все одно, з ким розмовляти. А коли мова про себе, стає ніяково.
Читав
Минулого тижня закінчив "Акваріум" Віктора Суворова. Книжка про будні Головного розвідуправління СРСР. Завжди було цікаво, як будувати відносини в різних структурах: політиці, бізнесі, держслужбі.
Паралельно читав трактати про війну Сун-дзи (китайський мислитель VI ст. до н. е. – Країна). Мова про стратегії для досягнення результатів. Тепер стало простіше спілкуватися з чиновниками. Завжди даю їм можливість гідно вийти із ситуації.
Белетристики не читаю. Люблю книжки, що чогось учать. Хочу переживати за справжніх людей, а не персонажів.
2 
1
Коментарі